Там де живуть слова

21. Осінь

В ці дивовижно-осінні дні
Ти парком гуляєш сама.
Опівдні чи трохи раніше.
Розклад не міняєш
Свій.

В ці теплі, немов літо
Години
Ти неспішно алеями йдеш.
На небі сонячний диск.
І ти собі просто живеш.

В ці спекотні не по-осінньому
Дні.
В парку листя вже на землі.
І навколо серед зеленої
Трави
Падає
Цей
Жовто-коричневий дощ.

В ці дні ностальгія прийде.
Згадаєш літо і в ньому
Десь
Ти
І тоскливо зараз на душі.

Осінь, осінь. Не треба туга,
Приходити до мене в гості, прошу.
Кажеш ти. І падає дощ
З красивої, але мертвої листви.

Подобається

#747 в Різне
#97 в Поезія

Відредаговано: 07.10.2026