Там, де живуть думки

Голуби

Голуби, ви мої голуби,

як же мені за вами тяжко,

тяжко тужити, сумувати, плакати.

Трапляються різні ситуації,

як складні, так і навпаки.

Та з кожної історії життя

ми беремо досвід, навик, висновок.

Навіть коли сумуєш за цими птахами,

які так впевнено відлітають

у вир безкрайнього неба,

не бійся відпускати їх.

Адже те, з якими думками ти даєш волю 

їм відлетіти,

таким шляхом і складається їхній політ.

Якщо душа спокійна,

то і дорога буде у них без перешкод 

та труднощів.

Якби важко не було за підтримкою голубів,

та у житті трапляються різні випадки,

іноді потрібно самому взлетіти

у білі хмари голубого неба,

щоб зустрітися з тим, кого відпустив,

після чого вільно літати в безтурботності

 горизонту,

вдихати свіжий запах повітря

та радіти, що одного дня

дозволив собі постраждати,

аби наступного радіти кольоровості 

власного шляху.

Не бійтесь залишатися самі,

іноді людині потрібні такі моменти,

щоб знайти себе у власному 

загубленому житті.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше