Розділ 30

Розділ 30

Глибини Лабіринту Еріди не знали милосердя. Тут, на нижніх горизонтах астероїда панувала вічна мерзлота. Температура тут падала до позначки, за якою молекулярний рух майже зупинявся, перетворюючи розріджене повітря на гостру зваж із крижаних кристалів.

Група «Терра-Зеро» просувалася крізь печеру, яка була фактично гігантським охолоджувальним контуром древнього реактора. Кайден Ракс йшов першим. Його «Око Бурі», квантовий біо-артефакт, інтегрований у його нервову систему, працювало в режимі пасивного ехолокатора. Він відчував не просто стіни, а щільність атомних ґраток навколо.

— Контакт! Три цілі, вектор атаки зенітний, шістнадцять метрів! — вигукнула Міра. Її очі мерехтіли золотистим каскадом даних; через нейро-інтерфейс вона була підключена до сенсорів усієї групи, об’єднуючи їх у єдину обчислювальну мережу.

Зі склепіння печери, ігноруючи закони інерції, обрушилися три постаті. Це не були курсанти Академії. На них не було блискучої броні чи яскравих емблем. Тільки матово-чорні композитні обладунки «Привид-9», які не відбивали світло, а буквально поглинали його, створюючи ефект «чорної діри» в просторі. Їхні окуляри світилися не синім енергетичним світлом, а тривожним червоним пульсом — ознакою повної синхронізації з бойовим ШІ Чорного Відділу.

— Це «Ліквідатори», — прошипіла Ліане, миттєво зводячи руки. Її пальці вже вкривалися інеєм, але це був не лід навколишнього середовища, а побічний ефект ендотермічної реакції її власного тіла. — Рівень синхронізації, понад 45%. Вони прийшли вбивати.

Перший мисливець приземлився перед Громом. З його передпліч із характерним шипінням висунулися вібро-леза. Вони вібрували на частоті 50 кілогерц, перетворюючи повітря навколо на розпечений іонізований газ.

— Техніка Оборони: Гіперіонський Бастіон! — заревів Гром, вбиваючи свій важкий щит «Моноліт-2» у крижану підлогу.

Зазвичай ця техніка створювала кінетичний бар’єр, який відштовхував будь-яку загрозу. Але Ліквідатор просто пройшов крізь ударну хвилю. Його леза, налаштовані на анти-резонансну частоту щита Грома, розрізали силове поле, наче гарячий ніж масло. Гром скрикнув, коли метал його наплічника, розрахований на пряме влучання ракети, розлетівся на друзки під дією ультразвукової вібрації.

— Вони використовують деструктивний резонанс! — Міра гарячково переписувала код захисту прямо в повітрі, її пальці рухалися швидше, ніж людське око могло вловити. — Громе, відходь! Вони знають наші частоти з попередніх боїв. Твій щит для них, просто ілюзія!

Кайден Ракс не чекав команди. У Секторі-9 Майстер Корг вчив його головному: сила без вектора, це просто вибух, який нищить самого власника. Кайден стиснув свій спис, і срібні нитки «Ока Бурі» миттєво обвили древко, активуючи магнітні прискорювачі зброї.

— Техніка Першого Рангу: Срібний Вектор! — вигукнув він.

Це не був магічний прийом. Голос Кайдена був акустичним ключем, який подав сигнал його костюму перерозподілити 80% енергії на сервоприводи ніг та стабілізатори спису. Кайден рушив. Для стороннього спостерігача він перетворився на розмиту срібну лінію. Його мозок, підсилений артефактом, прораховував тисячі траєкторій за наносекунди, обираючи ту єдину, де він не перетинався з лезами ворога.

Він зіткнувся з другим Ліквідатором у повітрі. Спис врізався в чорну броню, але ворог виявився неймовірно гнучким. Це була біомеханічна досконалість: ворог не мав інерції, його суглоби могли обертатися на 360 градусів, поглинаючи силу удару.

— «Об’єкт 01. Ідентифікація: Ракс. Пріоритет: Утилізація», — проскрипів механічний голос.

Ліквідатор випустив каскад мікро-ракет «Рой». У такому тісному просторі ухилитися було неможливо. Кайден відчув, як час уповільнюється — ефект «Срібної Сингулярності», коли сприйняття реальності розганяється до межі.

— Техніка Розсіювання: Грозовий Розмах! — Кайден крутнув списом, створюючи навколо себе вихор стисненого повітря.

Електромагнітне поле спису притягнуло ракети до себе, змушуючи їх детонувати завчасно. Вибухи розквітли вогняними кулями, але Кайден вилетів із диму, наносячи серію ударів. Спис влучив у з’єднання броні ворога, але той перехопив зброю рукою, яка миттєво перетворилася на надпотужний електромагніт.

— Попався, — механічно вимовив Ліквідатор, піднімаючи іншу руку. У його долоні почала формуватися плазмова сфера. Постріл в упор означав миттєве випаровування голови.

— Не смій! — голос Ліане де Валуа пролунав як тріск арктичної криги.

Вона не просто стояла осторонь. Вона згадувала кожен урок у «Кузні» Сектора-9, де вони вчилися виживати без використання зовнішньої енергії станції. Її тіло було ідеальним конденсатором холоду. Наука була простою: щоб створити холод, треба кудись спрямувати тепло.

— Техніка Другого Рангу: Крижане Дзеркало Ентропії! — вигукнула вона.

Це був не просто лід. Ліане миттєво відкачала всю теплову енергію з повітря навколо Ліквідатора, що тримав Кайдена. За законом ентропії, енергія має бути врівноважена, але Ліане замкнула цей процес на собі, перетворюючи тепло в заряд для свого нейромережевого вузла.

Повітря навколо ворога замерзло настільки швидко, що метал його обладунку став крихким як скло. Гідравлічна рідина всередині суглобів перетворилася на камінь. Ліквідатор застиг, перетворившись на чорну статую.

— Кайдене, зараз! — крикнула Ліане, і з її ніздрів потекла цівка крові. Це була ціна за порушення термодинамічного балансу власного тіла. Тепловий удар, який вона стримувала силою волі.

Кайден відчув, як магнітна хватка ворога зникла. Метал просто тріснув під його натиском.

— Комбінована Техніка: Інеїстий Розпад! — Кайден ударив кулаком у грудну пластину ворога.

Ця техніка була результатом їхнього десятиденного тренування синергії. Срібна енергія Кайдена, що діяла на рівні атомних вібрацій, увійшла в резонанс із переохолодженим металом Ліане. Стався мікровибух на молекулярному рівні. Ліквідатор не просто розвалився, він розсипався на пил, який навіть не встиг упасти на підлогу, розчинившись у холодному тумані.