Там, де починається я

Глава 22: Прощання зі школою

Останній дзвоник. Сонце, лінійка, банти, сміх. Софія відчула, як важко прощатись. Але всередині було світло.

Марі підійшла перша. Без зайвих слів.

— Пробач, що не витримала. Я не знала, як бути з тобою, коли ти стала іншою.
— А ти знаєш, що ти — теж інша? — усміхнулась Софія.

Вони обнялись. По-справжньому. Без минулого.

Артем подав руку:

— Готова до літа?

— Готова до себе, — сказала вона.

Подобається

#1389 в Різне

Відредаговано: 30.06.2025