Пролог

І навіть після смерті, потрібно вирішувати, як жити далі.

Вікторі Драгон 

Вони живуть в самому центрі країни, необмежені, вільні і мають усе, чого забажає душа.
Ми ж, вигнанці, змушені ховатись і радіти тому, що нас, захищають ці величезні гори.
Колись давно Едонбороу, було процвітаючим і мирним королівством, до того моменту, поки людський король не зазіхнув на багатства драконів.
Так, ми самі винні в своїх гріхах. Ті хто пішов війною на могутню расу - припинив своє існування в ту ж мить. Жага до збагачення, привела людство до краху.
Зараз, ми змушені шукати прихистку в горах, які нас захищають і годують.
Магія, яка колись була у людей - зникла. Адже, як виявилось - йшла вона від тих самих драконів, яких так старанно хотів винищити, покійний король Люстеран lV. Він вважав, що саме люди повинні займати верхівку правління, а не "якісь ящірки в людській подобі". Його ораторські уміння, допомогли знайти прибічників у кожному куточку королівства. Велика армія виступила проти драконів, маючи в своєму арсеналі тисячі найсильніших магів. І коли дракони запропонували мирне врегулювання ситуації, всі до єдиного мага відмовились.
Війна тривала всього один день. Тисячі людських життів, було втрачено. Тому, що до того дня, нікому з них не було відомо, що дракони і є хранителями магічного дару людства.
Кожного, хто був рішуче налаштований проти їх раси - було знищено. Люди, для них лише набридливі мухи, яких можна легко убити не докладаючи зусиль.
Вони вигнали нас - "залишки" людей, далеко за гірські хребти.
Самі мудрі і сильні з нас, взяли відповідальність на свої плечі і прозвали себе Старійшинами. Під їх правлінням було збудовано гірське місто під назвою Терикон.
Після створення устрою і налагодження промисловості, приблизно через ціле століття, вони вирішили створити легіон, який буде здатний захищати простий люд, що назавжди втратив свою магію і битись з дикими драконами, які посунуться на наші території.
Ми спеціально навчені бійці, треновані солдати, еліта - яка здатна літати на вівернах і знає, як убивати драконів.
Убивати - щоб жити...ховаючись там, де дракони не літають.

Від автора.

Вітаю Вас, дорогі читачі. Це моя друга книга. Вона в процесі написання. Сподіваюсь, що вам сподобається і ви разом зі мною пройдете важкий шлях до закінчення історії. Буду рада бачити ваші вподобайки і коментарі ♥️.