Так не має бути, але ж...

35

Мій телефон був червонішим, ніж варений рак. Ще б пак! Якби на вас так добросовісно телефонували сто разів, який би ви мали б вигляд?

Ну звісно, Іринка. Схоже, вона згорала від нетерпіння і бажання дізнатися все з перших вуст.

Вийшовши зі школи, я набрала подрузі.

- Привіт, я жива і здорова. Готова до звітності з усіма питаннями.

У динаміку тільки й чулося "невже?", "Як так?", "А ти?", "А він?", "А що потім?".... Ну і всякі подібні питання.

Дорога додому виявилася непростим шляхом допиту. Я справилася. Але змовчала про побачення з Вадимом.

Через півтори години.

Хух...

Подобається

#3112 в Любовні романи
#708 в Короткий любовний роман
#1500 в Сучасний любовний роман

Відредаговано: 18.01.2022