19.2 Бучний бенкет

Дівчина перебирала ногами пісок, малюючи великим пальцем ноги геометричні фігури та візерунки. Вона злилася на грубу нахабу, яка так раптово без запрошення увірвалася в її сни, попросила допомоги, ще й незадоволена лишилася. Але без Інесси Таша ніколи не дізналася б, що з нею відбувається і як знову потрапити до усвідомленого сну. Сама вона б точно не почала докопуватися до істини, і навіть якби й опинилася в усвідомленому сні знову, то лише випадково. Зате завдяки несподіваній наставниці вона за два місяці набула неймовірного досвіду, дізналася про існування інших реальностей і навіть побувала у Феєрії! Але найголовніше – вона тут може ходити! А це неоціненно.

Таша сіла навприсядки та обняла себе за коліна, притулившись до них щокою.

«Боже, як я хочу в реальному житті знову ходити… Ну чому моя реальність така жорстка і жорстока? Якби всі мої наміри збувалися по клацанню пальців… Ну чи хоча б із невеликою затримкою, як було там, на торговій площі…»

Таші раптом згадалися піщужки з ринку Феєрії. Вона подумала про них і чомусь захотіла клацнути пальцями. Тарілка з гіркою смажених піщужок тут же з'явилася на маленькому круглому столику, що теж узявся з нізвідки.

«Може, хоч ласощі мене порадують?» - подумала вона і схопила одну. Але на смак делікатес виявився зовсім не таким, як у Феєрії. Закуска була прісною та сухою і зовсім не викликала бажання з'їсти ще.

«Мабуть, справжні піщужки тільки у Феєрії…».

Але знову повертатись на торгову площу Таша не поспішала. Всі ці вогняні кулі і стріли феєрійців не сильно схиляли до пустих прогулянок містом.

Спогади про найсмачніші піщужки пробудили в животі справжню бурю і звірячий апетит.

«От що-що, а їсти тут можна хоч тоннами та навіть уночі! І фігура не постраждає!» - втішила себе Таша і раптом вирішила закотити бучний бенкет.

По клацанню її пальців посеред пляжу з'явився довгий обідній стіл, вистелений білою скатертиною, і бездоганно сервірований золотими приладами.

- Та чого дріб'язкувати! Платину подавайте! - крикнула вона кудись угору, уявному слузі та знову театрально клацнула пальцями. І весь посуд моментально став платиновим.

Стіл ломився від смаколиків: соковита курка гриль, ароматна картопля фрі, телячі медальйони в журавлинному соусі, пишний цезар, щедро посипаний пармезаном, і величезний рознос з горою королівських креветок, устриці, тарілка найкращих сирів з конфітюрами. …

Таша почала пробувати все поспіль.

- Яке все смачнюще! Як добре, що тут я можу їсти та не наїдаюся швидко, як у житті! Хочу все!

Таша насолоджувалася їжею, запихаючись улюбленими креветками, ролами та картоплею фрі, яку вона обожнювала, але рідко могла дозволити собі в реальності через дієту, яку радили лікарі, і коли була здоровою - через страх потовстіти, хоча сама була завжди дуже стрункою.

Перепробувавши всі смачні страви, вона продовжила стіл ще більше вперед, і на ньому з'явилися десерти.

Таша раптом вирішила уявити себе співачкою у кліпі та залізла на стіл. На ній засяяла напівпрозора довга сукня кольору "шампань" в дрібних стразах, що переливалися, і з зухвалим вирізом аж до середини стегна. Вона підняла руки вгору, вигнулась у талії та повела стегном уперед, виставивши розкішну ніжку. Насолодившись своїм зірково-гламурним виглядом, вона вирішила побешкетувати й скинула з ніг золотисті шикарні туфлі на п'ятнадцятисантиметровій шпильці. В очах горів азарт, і босі ноги самі пішли столом, спочатку акуратно крокуючи серед тарілок і страв, а потім ступаючи все сміливіше.

Дівчина веселилася від душі та навіть не помітила, як стала ногою у відерце з прохолодною червоною ікрою. Таша реготала, як відьма, і танцювала на столі. Тарілки з брязкотом підстрибували, а дівчина танцювала та насолоджувалася своїм божевіллям. Діставшись нарешті до другої половини столу з десертами, вона зістрибнула вниз і оглянула масштаби створеного неподобства. Їжа валялася всюди, тарілки стояли врозкид, креветки змішалися з сирами та салатами, а біла скатертина вкрилася плямами.

- Ну і бардак! - хіхікнула вона, перемикнулася на десертний стіл і почала запихатися неймовірно ніжними безе, потім зайнялася знищенням торта крокембуш, що височів вежею серед інших солодощів. Тут були тістечка на будь-який смак, нарізки з екзотичних фруктів, панакоти та желе, морозиво та шоколад… Багато шоколаду! Вона почала поглинати тирамісу, потім накинулася на гору гарно складених горіхів кеш’ю та мигдалю. А потім вона помітила шоколадний фонтан і одразу перемістилася до нього. Таша підставила платиновий келих прямо під потік густого блискучого водоспаду з улюбленого молочного шоколаду, набравши чистої бельгійської спокуси. Вона завжди мріяла зробити так у когось на весіллі, але хіба це було б пристойно? Максимум, що вона дозволяла собі – мокнути частинку мандаринки та витончено її з'їсти… А тут можна все! Багато! І відразу!

– Боже, це просто сон! - вигукнула Таша, заплющивши очі від задоволення. А через секунду, розплющивши очі, вона раптом зрозуміла, що... прокинулася. Штори були щільно закриті, але в тонкому просвіті між портьєрами було видно, що вже день. Таша підвелася на ліжку і відчула дикий голод.