Врятована

Роv Ден 

Зайшовши всередину ми побачили жахливе видовище, понівечене дівоче тіло стікало кров'ю, волосся зробилося пурпуровим. Легкий одяг просочився червоною рідиною. Я кинувся до неї і намацав пульс. 
- Во! Щось можна зробити?
- Максимум, припинити кровотечу.
Ми вийшли до води, Воаль схилився над Люсі, незабаром кровотеча припинилась.
- Пішли, їй треба до лазарету, - поквапила нас Земі.
Ми поспішили до великого приміщення. Старенька пані на ім'я Круала поспішила забрати дівчину і обробити рани. Це були численні порізи та синці, незабаром права рука та передпліччя були перебинтовані. Вони втрьох пішли на пошуки Лорана, а мене залишили в лазареті, щоб якщо хлопець прийде туди, то я затримав його там. Незабаром у Лю почалася жахлива лихоманка. Її кидало то в жар, то в холод. Іноді вона марила.
Через три дні
Я як завжди сидів біля Люськи. Зараз у неї висока температура, тому вона трясеться, а чергова футболка мокра. Її груди здіймались і опускались від рівномірного дихання. Я нагнувся, щоб прибрати пасмо волосся з її лиця. Раптом її очі розплющились, і у них можна прочитати страх, гіркоту, відчай та біль.
- Дене? Що ти тут робиш? І... де я? - спитала вона захриплим голосом.
- Слава Повелитильці Рівноваги! Ти прокинулась, ти як? Ми в лазареті.
- А по мені не видно? І де поділися твої підколи?
- Вони в минулому. Води?
Вона ствердно кивнула і почала жадібно ковтати воду із склянки, яку я щойно подав.
- А... Що з Лораном?
- Він на місцевому суді.
- Як це?
- В нього заберуть магію і виженуть з гільдії. 
Дівчина відклала склянку і кілька хвилин ми просто дивились один на одного. Раптом дівчина закашлялась.
- Холодно? - стурбовано перепитав. На що Лю ствердно кивнула. Я поправив їй ковдру. Вона вдячно подивилась на мене. Я взяв її за руку, але жахнувся. Її шкіра наче розпечена лава обпікала мене до глибини душі. - Та ти вся гориш! Я покличу Кру.

- А хто це? І чому одразу горю? - запитала вона.
- Ти занадто гаряча. Тобі треба випити ліків. 
- Оммм... Я вперше буду пити чарівні настоянки. А вони смачні? 
- Хто тобі розпопів таке? - з насмішкою промовив я.
- Книги жанру фентезі не брешуть!
- Ааа... Частково. Настоянки ми не п'ємо. І не виробляємо. Це брехня.
Роv Люсі 
- Ваа, Дене, ти обіцяв мене позвати! - долинула від дверей відповідь таким, до жаху знайомим голосом.
- Обіцяв, але, Земіо, заспокойся! 
- Хех, добре, але я не для цього прийшла, Лора не спіймали.
- Ви не знаєте всієї правди, - включилася в розмову я. - Поки я була в підземеллі, я викликала Льята...
- А, це той про кого Нія розповідала?
- Циц, нам тут...
- Замовкли обоє! - викрикнула я, тим самим зупиняючи Денові з Земі перепалки. А потім гірко промовила. - Ви ще не зрозуміли? Він не маг зброї. Лоран - маг реальних ілюзій! Він може викликати ілюзію максимум на годину, робити її реальною на півгодини. Він втік, тому що ви спіймали, так, саме спіймали ілюзію. Ви не розуміли.
Я знову заходилася кашлем. Зручніше вкутавшись в теплу ковдру. Було холодно, адже не так давно мене лихоманило. 
- Тобі холодно? - турботливо запитала Земі. 
- А, що? Може бути. Тільки... Я можу поговорити з Льятом сам на сам? - невпевнено запитав Ден.
Я кивнула. Не думаю, що це займе багато часу. Дістала ключ із білосніжної шухляди біля ліжка. Обережно встала притримуючись за спинку ліжка. Відкрила синьо-фіолетовий портал (У кожного духа різний колір) який злегка імлився блакитнуватим туманом. Почала вимальовуватися нечітка постать хлопця.
- Льяте, а можеш повторити все, що ти мені говорив? Ну знаєш про...
- Магічні потоки і як розрізнити магію, - він підозріло оглянув Дена і Земі. - Але їм я не скажу.

Всім привіт!

Як і обіцяла буде додаток, але не про Люсі, а про Земі. Сподіваюсь вам сподобається. Але маю для вас погану новину. Відтепер мушу викладати розділи раз на тиждень. Це буде неділля. Можливо будуть додатки, але в четвер. А тепер додаток.

Тіара - кодове ім'я Земіа. Дев'ятнадцять років. Магія - стихія землі, перевертень класу C (є класи А - усі магічні та немагічні істоти, В - одна магічна істота (драконопес, дракон, фенікс і т.д) С - усі немагічні істоти). Батьки: Старійшина Крістофер і Мавула (та, що бачить майбутнє, оракул) Аріа клану Землі. Може викликати стихійну ляльку землі Асуру. Має старшого брата, який перейшов на темну сторону заради рівноваги. З табору не тікала. Потрапила в "Lollynowse" у своє вісімнадцятиріччя.