Викрадення

Pov Люсі 

- Ось де ти, - почула я голос, який щоразу здавався мені все страшнішим, - на ловця і звір біжить. Отже - це правда? Ти всестихійка?! Дарма... 
- Лоране, я... - ззаду почався тихий смішок - Ні... Не треба. - мені заломили обидві руки за спину, від болю я тихо застогнала. - Це Аманда, мене там не було. Ай!
- Боляче? А Тейлору як було?! 
- Дене! Допоможи! - з останніх сил прокричала я, а потім просто обвисла втрачаючи свідомість.
3 роки тому 
- Привіт! Як ти? - тихо спитала дівчина чотирнадцяти років. У неї було темне, довге волосся і приємні риси обличчя.
- Все гаразд, а з тобою що? Сукня нова не сподобалася? Шкода... Гей, Земля викликає Аманду, - покликала я.
- Лю, я вбила його, - вона заплакала. - Він мене кинув, я влаштувала скандал... Він... хотів зробити мені, щось, а... А... Я вбила його! Що мені робити, я сказала Лорану, що... Це ти зробила, - вона залилась істеричним сміхом.
- Ти... Ти божевільна?! Навіщо?! Ти?! Це?! Зробила?! - Я почала істерику. 
***
Я прокинулась в холодному поті. Важко дихаючи почала оглядатися, темне приміщення, немає людей, лиш біля мене присів Лоран. Я спробувала поворушитися, але лиш застогнала від болю.
- Що прокинулась? Це добре, будеш ще більше страждати. Я вб'ю тебе як і ти його. Ти будеш страждати! Я нарешті помщуся... - Я відчула, що холодне лезо ножа, яке з'явилося у руках хлопця, починає виводити візерунки на моїй руці, які моментально почали пекти.
-Лоране, навіщо? Ми обоє знаємо, що це Манда. Ти бачив, як вона вбила його. Чому? Чому я...
- Ти страждаєш, вона ж померла своєю смертю. 
Так значить?! Добре... Вмикаємо дурепу. Уха-ха-ха-ха-хашеньки!
- А чому тут так холодно? Ковдру хоча б приніс, чи обігрівач! - почала я пищати нудотно-солодким голоском. - Ти з глузду з'їхав?! А якщо я захворію? Ти взагалі подумав що з тобою буде?! Мені то що? Я чаклувати не вмію, мене не шкода буде... - в останніх словах була не певна, але говорила твердо.
- Не вмикай дурепу, тобі не личить, - розкусив все-таки! Думай, Лі, думай!
Ніж не переставав виводити візерунки, раптом він заглибився. Я голосно скрикнула.
- Досить, Ло, прошу! - на очах почали виступати сльози.
- Ні, ще трохи. І на сьогодні все.
Я скривилася. Він повний... 
Потім він пішов, а я глухо плакала. Він не може мене ненавидіти! Це не Лоран. Потім... Я плакала, кричала поки не впала без свідомості.
Роv Ден 
Після того, як вона втекла, я зрозумів. Правда не знаю, що, але зрозумів. Десь півгодини в ступорі, і я в її кімнаті. До вечора чекаю її там. Я проспав у тій кімнаті, але коли прокинувся її там не було, навіть ліжко не зім'яте. Це мене насторожило. Раптом, я почув вібрацію під ногами. Це Земі. У неї такий особливий спосіб передачі новин. Вібрація означає... Біда! Вона викликає всю команду. Чого б це? Можливо, щось зв'язане з Лю? Я побіг до залу засідань. Там була вся наша команда. Окрім Люсі!
- А де Люсі, чи може Вія забула їй розповісти? - запитав я нашу вітряну.
- Заради цього я вас і скликала, вона зникла, разом із Лором, темпером, магом зброї! Ми маємо їх знайти!
- Звідки ти знаєш? 
- Я сьогодні заходила до Лю, але там лиш мирно спав Вог, а коли востаннє зв'язувалася з Ло, його не було в видимих межах! Ми маємо знайти Лю, інакше її вб'є цей тиран!
- Чому?
- У нього є компромат на її екс-подругу, вона вбила його брата! А потім померла від нервового зриву! А вам байдуже? Я бачу, що одна розглядала її досьє.
- Я знаю де він! - заговорив Воаль, всі обернулися до нього. - Катакомби, що за ставом, це не відноситься до видимих меж, тим паче моя лялька на той час була у воді. 
- То чому ми досі тут?! Побігли!
- Тримайте щити напоготові, він майстер холодної зброї! - попередила Ві.
Ми йшли повз маленький став, Земі перетворилася на вовка і шукала запахи. Раптом вона зупинилася і перетворилася.
- Тут сильний запах крові! Побігли, - вона махнула рукою і пришвила ходу.
Ми зайшли до катакомб. Я побачив двері, які були зачинені. Тихо прокрався туди і почав гріти петлі на дверях. Скоро метал розплавився і я відкрив прохід. Там нікого не було. Цю ж саму операцію ми провертали ще з кількома дверима, але наймасивніші виявилися ключовими.

Привіт мої зайчики!

Вибачте за затримку, не могла дописати розділ.

Далі буде цікаво. Хотілося б більше зірочок. Але дякую за те, що є♡. Завтра викладу доповнення (Розповідь про те, яка Люсі: її характер, зовнішність та здібності.)