Ті, що приходять зі снів
***
Душа - не бездонная діжка:
До низу ще трішки... Трішки
До ранку, аби не тумани,
До ночі, аби не в останнє,
До серця, аби тільки билось,
До віршів, аби новий стилос.
Так важко, аж до перевтоми,
А далі - перони-вагони,
Дороги полотна-небоги,
Пороги, чужі перемоги.
І чорне на ці білі стяги,
І вдих - довгожданний і спраглий.
Ще поки міцні капіляри
І нерви у спокою клярі
Наповнюю себе загадками,
А Душу - безцінними згадками.
Крізь пальці, крізь очі - тікати
І сліз рахувати карати.
Збивати до крові коліна,
Щоби не забути причину
Найпершу цього божевілля
І сили бажання свавілля.
І ночі - до ранку, до віршів
Душа - до далекої тиші...
Та поки наповниться діжка
Ми тут поживемо ще трішки.
Відредаговано: 07.10.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
