Ті, що приходять зі снів

Нічний полустанок

Мені разом з Вами корів не пасти, 
Дітей не ростити, не пити світанків. 
Між мною і Вами - лиш хиткі мости,- 
ЗустрІчі у темних кутках полустанків. 

І хочу-не хочу — купую квиток, 
Сідаю в останній вагон електрички. 
А серце, трикляте, і нерви - в клубок, 
Бо ж Вам не подобаються істерички. 

Плейліст - металевий, рахую стовпці... 
І, певно, мільйонного, вже на пероні 
Вітаю лиш поглядом, бо у руці 
Відразу ж з'являються Ваші долоні. 

Буксуєте мене, аби в темноті, 
Подалі від світла зупиночки тої, 
Своїми вустами мої віднайти, 
Ламаючи волю мою і устої... 

Між мною і Вами - лиш хиткі мости - 
Зустрічі у темних кутках полустанків... 
Я "Вас" замінити не можу на "ти", 
Бо ж Вам - не дружина, а просто коханка.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше