Ті, що приходять зі снів

Найсолодший гріх

Без ніжності й любові - тільки пристрасть,
Без ласки чи вагання... Я горю
І лину під крило твоє: відкрилась,
Щоб душу ранену зцілив мою.

Чому ж мені печуть холодні очі,
І кожен дотик твій - мені хула?
Я вже не рада, що з тобою ночі
У танці, що старий як світ, була.

Ти не святий, та я уже готова
Твоєю жертвою упасти на олтар.
Аби почути хоч би натяком, не слово,
Що любиш ти мене, що спав

Допоки не ввірвалася весною
У темряву ночей твоїх німих...
Я ж знаю, що ти граєшся зі мною
Найбільш солодким із гріхів земних.

Подобається

#404 в Різне
#20 в Поезія

Відредаговано: 07.10.2026