Глава 26 (1) від 09.06

Вероніка ще не бачила сестру настільки засмученою і водночас роздратованою. Мабуть, непогано так накипіло на душі. Зараз їх схожість відчувалася виразніше, і виникло відчуття, що Ніка бачить більш юну копію себе. Сама вона пішла в тата, така ж блакитноока і світловолоса, а ось Ксюша хоч і взяла очі від татуся, але волосся мала мамине, більш темне, русяве. Проте останні три роки відчайдушно освітлювалася, як тепер стало зрозуміло, щоб бути більш схожою на старшу сестру і привернути увагу Павлика.

А Дронов невловимо нагадував їхнього батька не тільки кольором волосся, але і, здавалося, рисами обличчя, статурою, тому не дивно, що обидві сестри стали жертвами його чар. Адже, як відомо, дівчинка часто вибирає чоловіка, схожого на тата. Але Пашка один, а їх двоє, через що весь сир-бор.

– Добре, кажи, – Вероніка повернулася в глиб альтанки. – Мені краще присісти? Або, може бути, відразу валер'янки ковтнути?

– Жартуєш? – прошипіла Ксю, витираючи сльози. – Ну, це ненадовго, – і простягнула свій смартфон, в якому попередньо погортала і відкрила галерею з фотографіями. – Це медична картка батька. Я сфотографувала, коли ув'язалася з батьками на огляд.

Ніка тремтячою рукою гортала фотографії, вчитувалася в каракулі лікарів, одні інших незрозуміліші, і, здається, готова була випити відразу три пляшечки заспокійливого.

– Чому мені не сказали? – просипіла вона.

– Як це чому? Тебе ж потрібно берегти! – зло виплюнула сестра. – Коли папа відчув нездужання, у тебе якраз були держіспити. Як можна турбувати нашу талановиту дівчинку?! Вона повинна вчитися, на кону червоний диплом. А потім робота. Її не можна турбувати, щоб добре влаштувалася на новому місці. Потім одне відрядження, друге, третє... Їй і так важко: навантаження на роботі, допомога обожнюваному Павлику...

– А тобі, виявляється, довірили таку важливу інформацію? – в голосі проти волі прорізалася гіркота.

– Я сама дізналася випадково: почула розмову батьків, інакше б теж була ні в зуб ногою. Ну, вони пручатися не стали, але тобі говорити заборонили, адже нашу «зірку» не можна хвилювати, – Ксюша вихопила телефон і сховала в кишеню джинсів. – Півтора місяці тому батькові стало гірше, а у тебе знову на носі відрядження і важливий тренінг.

– Як-кі прогнози? – Ніка намагалася не зриватися на істеричні нотки, але вийшло погано.

– Погані прогнози. Якщо не зробити операцію, до наступного року може не дожити. Та й якщо зробити, все залежить від сили організму. З серцем жарти погані, це і дурню зрозуміло. А ще татові не можна хвилюватися.

Вероніка звалилася на лаву, дивлячися перед собою, але майже нічого не бачачи, і зрозуміла, що плаче, лише тоді, коли блузка на грудях намокла і стала напівпрозорою. А, і плювати!

– Що? Боляче тобі? Ти ж татка так любиш, та й він завжди виділяв саме тебе, – голос молодшої долинув як з туману. – Але саме через тебе у нього тепер майже немає шансів!

– Про що ти? – Ніка зморгнула сльози і глянула на сестру. Чим ж та збирається добити старшу?

– Та про те, що твоє заміжжя з Павликом могло татові дуже допомогти! Наші батьки постійно вели розмови з Дроновыми, як хочуть породичатися, і ось раптом Паша заявив, що згоден на весілля. Ну, мама на радощах і виклала йому, як усі ми тепер щасливі і що у тата є крихітний шанс побачити онуків, поки ще живий, адже він вже й не сподівався.

– Тобто Павло теж знав?

Так, це воно! Той відсутній пазл, через який картинка ніяк не складалася. Ось чому Вероніка до останнього відчувала, що Дронов приховує від неї щось важливе.

– Знав? Та він не просто знав, а їздив з татом по лікарнях, намагаючися зробити це так, щоб ти ні про що не здогадалася! – схлипнула Ксю. – А коли нам повідомили, яка сума потрібна на операцію, Паша сказав, що продасть свою квартиру і машину, щоб отримати хоча б частину грошей і заплатити перший внесок. А далі ви поїдете на підвищення, де зарплатня в рази більше, плюс можна взяти кредит... Він заради тебе, заради нас був готовий на все, а ти... ти проміняла його на якогось волоцюгу, плюнула в душу! Це ТИ його не варта!

– Я не поїхала з Павликом і розірвала заручини... – пробурмотіла Ніка, ніби заново усвідомлюючи ситуацію.

– Після вашого розриву батькові стало гірше. Невже не помітила? – сестра витерла сльози, але ті знову потекли. – Він так сподівався, що його улюблена донечка дочекалася свого щастя, а він сам скоро буде нянчити онуків, поки ще може. Але ні, ти все зіпсувала! Татко відмовився від Павликової допомоги і заборонив продавати власність. Сказав, що не візьме грошей. У зятя б узяв, а ось у фактично чужої людини брати не буде. І його не переконати, ти сама знаєш. А це означає, що коштів на операцію взяти ніде. Хіба що продати нирку. Хоча там все одно крапля в морі вийде.

У Вероніки не було слів. Вона намагалася осмислити почуте, але те, що відбувається, просто не вкладалося в голові. Чому? Чому навалюється все і відразу?

– Це через тебе! – тим часом продовжувала Ксю. – У батька був шанс. Але розірвавши заручини, ти позбавила його можливості пожити подовше. І його смерть буде на твоїй совісті! – випалила вона і кинулася геть.