Увесь вечір Вероніка не знаходила собі місця. Що ж робити? Чи прийняти запрошення? Власне, що чекає її тут? Животіння на одному місці, тому що якщо Сергій Анатолійович піде на підвищення, новим керівником відділу зроблять когось з чоловіків, але звичайно не її, це точно.
Плюс після від'їзду Павла офіс буде здаватися порожнім, адже все у ньому буде нагадувати про Дронова і про час, спільно проведений за роботою. А якщо самій змінити обстановку, то відчуття будуть зовсім іншими, та ще й просування по кар'єрних сходах, а там і перспективи для подальшого зростання.
І, нарешті, скандальне відео зі стриптизом, звичайно, через деякий час забудеться, але осад в колективі залишиться, як не крути. Та й якщо виїхати, то з'явиться чудова можливість позбутися нав'язливої присутності Слави і почати життя з чистого аркуша.
Але все-таки що за сволота злила відео? Вероніка думала над цим увесь тиждень, прикидаючи різні варіанти. Або це робота хакера, або підставу зробив хтось з оточення. Хтось, у кого був доступ до телефону. Смартфон не був запаролен, так що сунути свій ніс міг будь-хто. Коли і де вона залишала його без нагляду? Та скрізь!
В офісі, коли виходила на кухню або у вбиральню. Тобто хтось із співробітників цілком міг скористатися відсутністю господині і... Цікаво, хто саме? Під підозру потрапив навіть Сашко-програміст, за що їй перед ним було відчайдушно соромно. Вже хто-хто, а він завжди був на її боці.
У Хуторках, коли ходила в душ. У кімнаті залишалася Олена, а вже у неї маса причин вбити клин між Нікою і Павликом. Хоча, в принципі, хтось інший теж міг зазирнути «на вогник».
Удома, коли лежала у ванній... Ну, тут варіант тільки один. Мама і тато так-сяк розбираються у комп'ютері, але смартфони і планшети для них вищий щабель еволюції, поки не освоєний, так що в якості телефонів у батьків старі добрі моноблоки, де все зрозуміло і звично. А ось Ксюша, яка вже три роки успішно юзає подарований на вступ смартфон...
– Ксюшо, ти, випадково, не чіпала мій телефон? – запитала Ніка за вечерею, уважно спостерігаючи за реакцією сестри.
– Пф-ф, – почулося у відповідь, після чого сестричка вийшла з кімнати, залишивши недопитий чай.
І от як зрозуміти, чи це чергове хамство (таким чином Ксю поводилася не раз і не два, навіть якщо не була винна, просто ображалася на підозри), чи вона дійсно причетна до події? І якщо так, то які її мотиви?
Вероніка деякий час сиділа за столом на самоті і дивилася у чашку з чаєм, який поступово холонув і де зараз відбивалася частина її обличчя. З вітальні чулися звуки телевізора: мама з татом дивилися вечірнє шоу. І раптом стало так сумно, ніби всі її кинули. Начебто, і родина поруч, а Ніка все одно сама. Смішно сказати, але у неї навіть подруг не було. Кілька разів намагалася з кимось зблизитися, але виявлялося, що дівчата бачили в ній лише посередника, щоб підібратися до Пашки.
Нещодавно весь вільний час вона проводила з Павликом, який заміняв їй і подруг, і друзів, і все на світі. Коли не працювали, вони могли гуляти, дивитися фільми, базікати, різатися в комп'ютерні ігри, та що завгодно, і їм не було один з одним нудно. А тепер... тепер у неї навіть рука не піднімалася йому зателефонувати. Чому так? Що за чорна кішка пробігла між ними і змусила Ніку поглянути на життя по-іншому?
Допивши холодний чай, вона повернулася до кімнати і вімкнула комп'ютер. Зайшовши на сайт головного офісу «Вітал-проджект», Вероніка стала шукати всю можливу інформацію про нового генерального. Так-с, Красовський Станіслав Володимирович... Подробиць поки мало, тільки коротка анкета, а світлиниї все ще не було. Отже, молодий і талановитий фахівець, за освітою маркетолог, перспективний і креативний. В принципі, під такий опис можуть підійти багато людей.
Як там виглядає його батько? Коли тільки прийшла в компанію, Вероніка дивилася світлини керуючої верхівки, але особливо не придивлялася, занадто вони були високі й далекі від скромних працівників звичайних філій. А ось тепер захотілося заново познайомитися з можливими близькими колегами і керівниками. І почала, зрозуміло, з колишнього генерального.
Так, Володимир Іванович Красовський, який зараз зайняв крісло голови правління, змінивши на цьому посту батька, що добровільно склав повноваження, був імпозантним чоловіком середніх років, зовнішню привабливість якого псував пронизливий холодний погляд темних очей. Ох, якщо і синок йому під стать, то Ніці буде нелегко.
А раптом Красовський-молодший взагалі на матір схожий? У будь-якому випадку, він молодий і, дуже може бути, гарний. Якби не її розбите серце, Вероніка б, напевно, навіть замислилася, а чи не той це принц, якого вона так довго чекала?! Має велиці статки, майбутній спадкоємець родинної справи, генеральний директор великої компанії, не одружений, наскільки їй було відомо. Будь-яка відчина вже намріяла би розкішне весілля та купу діточок...
«А раптом він все ж страшний, як смертний гріх? – подумалося їй. – Тим легше тобі буде на нього не клюнути», – тут же заспокоїла вона себе.
#3144 в Любовні романи
#1511 в Сучасний любовний роман
#872 в Жіночий роман
від ненависті до кохання, любовний трикутник, службовий роман
Відредаговано: 10.06.2020