Не сказати, що вино лилося рікою, але його було цілком достатньо, щоб народ захмелів і відчув себе більш розкуто. У них зараз фактично корпоратив, тільки на природі. Гарний настрій передався по ланцюжку навіть найпохмурішим і стриманим, так що незабаром усі веселилися.
Перша порція шашлику розійшлася дуже швидко, і чоловіки, роздмухуючи вугілля, готували другу. Танці були в самому розпалі. Сергій Анатолійович витанцьовував по черзі з усіма співробітницями. Це був своєрідний ритуал, мовляв, він цінує всіх однаково і нікому не віддає переваги.
Коли прийшла черга Ніки, вона із задоволенням потупцювала поруч із ним у ритмічному танці, а ось на наступний повільний танок її ангажував Павлик. Причому навіть дозволу не запитав, просто злапав в обійми і забрав подалі від керівника.
– Нік, давай не будемо з'ясовувати стосунки, а просто потанцюємо, га? – сказав він, коли вона обурено відкрила рота, щоб висловити своє обурення.
– Паш...
Так, скандалити при всіх не хотілося, але захмелілий Павлик притискався все сильніше і шепотів у волосся:
– От я дурень, трохи не втратив. Не віддам!
Вероніка відчувала себе дивно. Стільки відчаю було в його голосі, ніби він говорив про щось дуже важливе. Вона категорично відмовлялася розуміти його поведінку і хотіла прояснити ситуацію. Тому зробила чергову спробу розговорити хлопця.
– Паш, так що там у вас зі Славою за рахунки? За що ти отримав синець?
Його руки стиснулися сильніше, Ніці стало важко дихати. Потім він хитнув головою і поклав підборіддя їй на потилицю. Так вони і топталися майже на місці, поки мелодія не закінчилася. Але навіть після, коли заграв веселий мотив, Дронов відмовився її відпускати, і тільки Сергій Анатолійович, який покликав Пашку допомогти з шашликами, зміг відірвати від неї хлопця.
Ні, ну дійсно, у неї вже немає сил грати у невідомість і перебирати в голові здогадки, які були одна іншої неприємніше. Найгидкішим було б, якби хлопці на неї заклалися. Ну от якось надто різко і швидко почала змінюватися ситуація після повернення Слави. Тільки він приїхав, як Паша негайно став чіплятися за Ніку і заманювати заміжжям і перспективами закордонної поїздки. Невже Ковалевський розвів його «на слабо»? Дуже вже змагально виглядають спроби до неї позалицятися. Скільки у них щирості й справжніх почуттів?
Захотілося на повітря. Вероніка тихенько вислизнула з павільйону і попрямувала до гойдалок. Народ танцював і веселився, а з неї вже вистачить. Відпочити, розслабитися, закрити очі... Ні, краще подивитися на зірки.
Вона повільно розгойдувалася, задерши голову вгору, і дихала на повні груди. Який все-таки гарний вечір, і як чудово, що вони вибралися за місто!
– Принцеса Несміяна сумує на самоті? – почувся з темряви голос Слави.
Де він був увесь цей час, для неї залишалося загадкою. Після першої порції шашликів зник з обрію, а зараз ось знову з'явився.
– Уже не на самоті, – парирувала вона.
Як і Паша вдень, Ковалевський підійшов і став розгойдувати Ніку, не дуже сильно, просто щоб гойдалка не зупинилася, а потім раптом впевненою рукою притримав і запропонував:
– Корольова, а давай від усіх втечемо?
#2444 в Любовні романи
#1163 в Сучасний любовний роман
#659 в Жіночий роман
від ненависті до кохання, любовний трикутник, службовий роман
Відредаговано: 10.06.2020