Глава 8 (2) від 17.05

Проїжджаючи повз аптеки, Паша на прохання Ніки пригальмував. Вона швидко повернулася назад з тюбиком бальзаму від синців. Щедро втираючи прохолодний гель в хворе місце, Вероніка чомусь згадала, як Слава мазав їй ногу, делікатно торкаючись сильними пальцями, потім бинтував, обережно притримуючи, а потім впав зверху...

Відігнавши дурні бачення, вона наділа на ненаглядного окуляри і дала відмашку продовжити шлях.

– Не болить? – поцікавилася співчутливо. – Може, я сяду за кермо, а ти відпочинеш?

– Ніка, ну я мужик чи як? – заперечив коханий. – Ти весь тиждень як білка в колесі з цією поїздкою, та ще й трикляті змагання... Лягай, поспи, я спинку опущу.

Ага, неприємно згадувати, як Ковалевському продув. Їй теж було прикро за Пашу та команду «А», в Оленчину фізіономію, квітучу після виграшу, відверто хотілося плюнути, тому що одвічна суперниця не обмежилася зарозуміло-самовдоволеними поглядами, а пустила в хід отруйний язик, пройшовшись по хворому, та не один раз.

Але зараз все це вже відійшло на другий план, тому що саме Ніка з Пашею були відряджені від філії на регіональний тренінг, де зберуться представники всіх філій «Вітал-проджект», щоб підвищити кваліфікацію і показати Валерію Дятлову, головному менеджеру зі столичного офісу, свій потенціал.

Дятлова знав навіть найдрібніший співробітник найменшої філії. Цей мастодонт бізнесу і професіонал своєї справи користувався повсюдною повагою, і потрапити в його об'єктив мріяв кожен, тому що кар'єрні перспективи це забезпечувало блискучі. Після тренінгу, який, по суті, буде інтерактивним спілкуванням, співробітники з різних міст повинні будуть виступити з доповідями, озвучивши досягнення своїх філій і представивши певний вид продукції в найбільш вигідному світлі, щоб його захотілося купити навіть тому, хто просто прийшов за сірниками.

І, зрозуміло, учасники тренінгу не повинні хизуватися фінгалами в половину обличчя!

Скориставшись пропозицією і оцінивши турботу судженого, Вероніка більшу частину шляху дрімала, а коли вони зробили зупинку на одній із заправок і перекусили хот-догами в придорожній кав'ярні, у відповідь вирішила подбати і про нього, тому взяла з косметички тональний крем і щедро уважила дещо стухлий від бальзаму синець. Обережні погладжування, благовірний близько-близько, і його немигаючий погляд... Це було так... Паша став повільно нахилятися і... Ніка елементарно злякалася.

– Ну ось, зовсім інша справа! – голосно сказала вона, відвертаючись і ховаючи не тільки тональник, але і, здається, зачервонілі щоки.

– Дякую, Нік, ти справжня чарівниця! – як ні в чому не бувало заявив Пашка, розглядаючи себе в люстерко, хоча вона виразно чула його роздратоване зітхання.

«Нічого, ми ще надолужимо... – заспокоїла вона себе. – Сьогодні у нас буде прогулянка біля моря... Місце – краще не вигадаєш!»

В Сонячне вони в'їхали близько половини четвертого і відразу попрямували до готелю, щоб заселитися і покласти речі. Сьогоднішній вечір, коли поступово з'їжджається народ, у них в особистому розпорядженні, а завтра з ранку всі учасники тренингу зберуться в актовому залі, зарезервованому компанією на всю неділю. Ото ж, нехай розпочнеться тренінг! Перед сном, зрозуміло, не завадить ще передивитися текст доповіді та переглянути презентацію, а так... Можна відпочити і насолодитися залишками суботи по повній!

Оскільки це була ділова поїздка, організована компанією, з поселенням було все суворо: чоловіків селили з чоловіками, а жінок – з жінками. Паша підніс валізу до кімнаті Ніки і пішов на свій поверх. Наскільки вона дізналася, їй доведеться ділити двомісний номер з якоюсь Вікторією Польовою із західної філії, яка повинна приїхати ближче до вечора. Ну а Дронова, зрозуміло, поселили з Ковалевським, оскільки хлопці з одного міста.

До речі про Славку. Хай би приїхав пізніше і не псував своїм виглядом настрій!

Номер виявився не дуже великим, але затишним. Акуратна кімната з двома ліжками, тумбочкою між ними, туалетним столиком, робочим столом, парою стільців і шафою в кутку викликала симпатію і бажання тут же випробувати одне і ліжечок. Що Вероніка і зробила, вибравши те, яке було ближче до вікна.

Ох, як добре! М'якенько, зручненько! Так би і валялася до вечора, але не можна, Пашка чекає. Та й для сну вся ніч попереду, а поки що треба встигнути так багато...

Розібравши речі, Ніка попрямувала у ванну (тут був суміщений санвузол) і прийняла душ. Освіжена і бадьора, вона загорнулася в рушник і почала роздивлятися привезений гардероб, вибираючи, що доречніше одягти на неофіційну прогулянку, щоб і містом прогулятися, і на пляж зазирнути. Врешті обрала джинсову спідницю до середини стегна, білу маєчку на тонких бретелях, капелюшок їй в тон, сандалі і... головну зброю жінки – шикарний купальник-бікіні насиченого блакитного відтінку, якраз під колір очей. Вчора, коли вона його приміряла, сидів як треба.

Ну що ж, йдемо на приступ Пашки!