19. Замість епілогу. Любов і сила тяжіння. 

 Дні змінювалися днями. Я почала звикати до розміреності нашого життя, наповненого маленькими радощами і турботами. Кожен знайшов один в одному брата, сина, приятеля, вчителя і наставника. 

 Чейз уже так уміло вправлявся з мечем. Він цілими днями пропадав у додзьо. Єн на пару з Юеном тренували його, перетворюючи нашого з Ейденом генія на вправного воїна.  

 Єдине, що мене турбувало, точніше, хто - це Мін і Джонні. 

 Джонні хотів повернутися в Лос-Анджелес. 

 Вік, перед тим як вони з Міном і Лексом з'явилися в Нью-Йорку, щоб розшукати мене, знайшов Джона в Місті Ангелів, адже їм із братами потрібна була допомога всієї родини. Джонні деякий час жив, пізнаючи світ, приміряючи на себе життя людини. 

 Я, до речі, запитувала в Джона, як це: відчувати на собі дію того таємничого стародавнього еліксиру. 

- Трохи дивно і спершу безпорадно, - була відповідь. - Так, ніби уві сні, коли сниться, що тобі треба бігти, але ти не можеш навіть зрушити з місця. Але до цього звикаєш. Найгірше, що рани загоюються довго. І болить при цьому. 

 Джонні поморщився. І додав, що це був усе ж таки корисний досвід у його житті. Але, мабуть, повторювати його він не буде. 

 Сумнівна, звісно, користь від такого препарату. Але Джонні хотів повернутися в Місто Ангелів зовсім з іншої причини. 

 Джон зізнався батькові, що в Лос-Анджелесі на нього чекає дівчина. Міла. І вона... помирає. Джонні всією душею рвався до неї, боячись запізнитися. Він хотів забрати її і зробити своєю нареченою. Власне кажучи, вона вже була його нареченою. Джонні вибрав її у всіх сенсах. 

 Вік хмурився. Мимоволі згадала нашу з ним першу розмову в кав'ярні й те моторошне враження, яке він і його слова справили на мене. Страшно навіть уявити, що чекає на ту дівчину. 

 Чомусь мені здавалося, що я знаю її, зустрічала колись. Згадала, як уперше після свого перетворення на вампіра побачила незнайомку в дзеркалі... Себе...  

 Дівчина Джона ще не знає, через що їй доведеться пройти. Джонні не зізнавався їй у тому, хто він. Просто поїхав із Віком і попросив дочекатися, коли повернеться. 

 Тепер розумію, що Джонні хотів дізнатися в мене, запитуючи про мій досвід перетворення на вампіра, про мої відчуття при цьому, про мої думки, про сприйняття того часу, коли я була людиною. А ще стало зрозумілим ставлення Джона до мене, точніше те, що я відчувала, як він ставився до мене: справді, як до сестри, без чоловічого інтересу й уваги, немов я для нього була створінням без статі або він надавав перевагу хлопцям.  

 Я перейнялася співчуттям до дівчини Джонні, і мимоволі відчувала провину перед нею. Розуміла, що так само несу відповідальність за її долю, адже якби не потреба в захисті сім'ї, нашої з Ейденом доньки, Джонні був би зі своєю нареченою. 

 Джонні мав повернутися. Але все ж розривався між почуттям обов'язку перед сім'єю і страхом не встигнути повернутися вчасно: до того, як його Міла, залишаючись смертною людиною, покине цей світ назавжди. 

 Мін говорив, що Джонні слід летіти до Лос-Анджелеса, поки ще не пізно. Вважав, що, якщо Джей-Кей поїде, мало що зміниться. Уся сім'я живе в особняку. Якщо Джонні втратить кохану дівчину, ніколи не зможе собі пробачити цього. А про безпеку сім'ї та охорону головного нашої таємниці - маленької Меллі - є кому подбати. З нами Єн і Ейден. Чейз уже досить сильний.  

 Я дивилася на Міна і... розуміла, скільки сенсу й гіркоти він вкладає в слова про те, що Джонні ніколи себе не пробачить, якщо втратить Мілу. 

 Вік похмуро прокоментував, що вся ця історія з Мілою та її хворобою зовсім недоречна.  

 Я б здивувалася, якби Вік сказав щось інше. 

 Девід і Амбер не утримували Джона, вважаючи, що тільки йому вирішувати, що обрати: залишатися зараз із сім'єю чи бути поруч із дівчиною. Якщо він упевнений у ній, і знає, що робить, може повернутися в Місто Ангелів. Але потрібно було вирішити, як вчинити, коли вибрати момент для перетворення на вампіра. Та й чи погодиться вона, дізнавшись про Джона правду, стати вампіром?  

 Джонні цього не знав. Але, якщо не розповість про себе і про свою сім'ю, і не дізнається. 

 І, якщо Міла не захоче... 

 Мимоволі знову згадала слова Віка. Той вибір, який був у мене, - не надто різноманітний. Чи означає це, що, якщо Міла не погодиться?.. Але вона й так помирає. Те, що зі здоров'ям у дівчини щось не так, і чим для неї це закінчиться, Джонні та Вік відчули безпомилково. 

 Джонні вирішив повернутися в Лос-Анджелес після того, як Єн і близнюки перевірять, як йдуть справи в Нью-Йорку.  

- Час ще є, - говорив він. - Міла обіцяла мене дочекатися. Я відчуваю, що вона сильна.  

 Важко було це чути.  

 А Мін...   

 Мін намагався здаватися колишнім, але після того, як у торговельному центрі ми зустріли ту дівчину (його шкільну подругу), я бачила, що був подумки десь далеко. Він змушував себе усміхатися, але це була маска. Мін більше часу проводив за тренуваннями. Не знаю, чи був він завжди таким, але в спарингах поводився досить агресивно. Часом здавалося, що б'ється з кимось або з чимось насправді, по-справжньому. Навіть Ейден з Єном не билися з такою запеклістю.