Одяг підійшов. І нові джинси, і майка з просторою футболкою. І навіть спідня білизна. Ейден вгадав із розміром.
Цікаво, коли він встиг це купити для мене? Чи цей одяг куплено з тими речами, які були на мені зараз?
Я струснула головою, змусивши себе не думати про ті незручні миті... Добре, що тоді я була непритомна.
Ще перебуваючи у ванній кімнаті, відчувала, що за дверима щось відбувається. Повернувшись до кімнати, з першого погляду не виявила нічого підозрілого. Ейден і Дейн сиділи в різних кутах номера і мовчали. Ейден - у кріслі, Дейн - на краю одного з ліжок. Але окинувши їх обох поглядом, зрозуміла: щось сталося, поки мене не було.
- На що втупився? - різко запитав Ейден.
Я перевела погляд на Дейна. Хлопчисько розглядав мене. Я подобалася йому. Свої очі він не зміг сховати від мене. Його серце прискорено билося.
Поправивши футболку, що сповзала з плеча, я взяла з одного з ліжок чистий рушник і, підійшовши до Дейна, простягнула йому. Хлопчина був напружений, я навіть вловила почуття страху.
- Усе гаразд? - запитала.
Дейн підняв на мене очі.
- Адже він вампір, - вимовив хлопчисько трохи тремтячим голосом, не взявши в мене рушник.
Дейн намагався триматися, але це давалося йому поки важко.
- Він друг, - проговорила якомога м'якше. - І він урятував нас. Він не заподіє тобі шкоди.
- Ти з самого початку знала, хто він.
- Знала.
Я поклала руку на плече Дейна. Той знову підняв на мене очі, сповнені нерозуміння.
- Він утримує тебе чимось? Використовує як "донора"?
- Ні, - промовила, розуміючи, що не можу йому зізнатися, що я теж...
- Тоді чому ви разом? Що йому від тебе потрібно? Чому він не відпустить тебе?
- Він єдина близька мені людина, яка в мене є.
- Але він не людина.
- Стався до цього як до того, що він хворий. У його крові вірус, який робить Ейдена таким, яким він є.
- Але він п'є людську кров, вбиває людей.
- П'є, - підтвердила я, - але не вбиває людей. Тобі він навіть урятував життя. Він не такий, як Єн і його вампіри. Він інший. І я йому вірю. Те, що я досі жива... Я досі жива тільки завдяки йому.
- І він жодного разу не намагався?... Він...
- Він не п'є мою кров. Якщо ти про це хотів запитати.
- Може, досить говорити про мене при мені, - втрутився Ейден трохи невдоволено. - Я тут. І я все чую.
Він встав і підійшов до нас. Я відчула, що Дейн здригнувся. Він піднявся з ліжка, і я прибрала свою руку з його плеча. Дейн боявся Ейдена, але в хлопчиська не було вже того страху, як тоді, в кімнаті зі скляною стелею. Страху, який немов охоплював усю його свідомість. Тепер це було більше схоже на інстинктивний страх.
Ейден вивчав хлопчину пильним, уважним поглядом. Він підійшов до Дейна майже впритул. Але хлопчисько не рушив з місця, піднявши очі. Лише серце його шалено калатало.
- Зазирни своєму страху в очі, - промовив Ейден, немов хотів загіпнотизувати хлопця.
- Я не боюся тебе, - вимовив Дейн.
Його голос більше не тремтів, але хлопчисько боявся.
- Боїшся, - посміхнувся Ейден.
Від його посмішки навіть у мене мурашки побігли по шкірі. Ейден схилився вперед до Дейна ще ближче, бо був на пів голови вищим за хлопчика. Тепер їхні очі знаходилися один проти одного.
- Боїшся, - промовив Ейден крижаним тоном. - Тому що знаєш, що я можу зробити, знаєш, на що я здатний. Ти бачив на власні очі, як це відбувається.
- Ейдене, - покликала я. - Облиш.
Зробивши крок до Ейдена, доторкнулася до його грудей долонею, наче хотіла зупинити або змусити відійти від хлопчиська. Ейден, перевівши погляд на мене, випростався, прикрив мою долоню своєю. Він підніс вказівний палець до губ, закликаючи мене помовчати, Я озирнулася, подивившись на Дейна. Навіщо Ейден так із ним?
Дейн дивився, як Ейден стискає у своїй долоні мою руку. В очах хлопчиська палав гнів. Ейден випустив мою руку зі своєї і легенько посунув мене вбік. Дейн підняв на нього очі. Його страх минав, точніше, змішувався з неприязню і майже ненавистю, але хлопчина не відступив і не думав навіть бігти.
Ейден знову нахилився до нього. Дейн здригнувся.
- Поглянь уважніше, - промовив Ейден. - Що ти бачиш? Кого ти бачиш?
- Я бачу вбивцю, - мовив Дейн упевнено, але його голос здригнувся.
- Ти бачив, як я когось убив?
Дейн не відповів.
- Ти не бачив, - відповів за нього Ейден. - Але назвав мене вбивцею. Для тебе слово "вампір" синонім слова "вбивця"? Чи означає це, що я повинен тебе вбити?