3. Яка кров на смак?

 Ейден акуратно доторкнувся до моєї верхньої губи і, трохи піднявши її, натиснув на ясна. З жахом побачила, що зуб піддався і наче опустився вниз трохи. Це було неприємне відчуття. Я відштовхнула руку хлопця, мало не втративши рівновагу. Ноги відмовлялися мене тримати.

 Хлопець підхопив мене і притягнув до себе.

- Цього не може бути, - шепотіла, крижаніючи від жаху.

 Моє серце калатало як божевільне. Шлунок стиснувся в грудку. Мені важко було дихати.

- Усе добре, - промовив Ейден, заспокоюючи мене.

- Мені нічим дихати.

- Усе буде добре. Це спазми в грудях. Не намагайся робити глибокі вдихи. Не дихай. Ти можеш не дихати довгий час. Усе добре.

 Чула його голос як у тумані. Що він говорив? Але його голос заспокоював.

 Я затримала дихання, зробивши над собою зусилля. Не намагалася більше судорожно хапати ротом повітря.

 Як усе виявилося просто. Немов повітря мені й не потрібне було. Дивне відчуття ніби й дихаєш зовсім не повітрям.

 Ейден підняв мене на руки і поклав на ліжко. Я дозволила йому. Він зняв з мене черевики і вкрив ковдрою. Сівши поруч, узяв мене за руку.

- Тобі потрібно відпочити, - промовив він ніжно. - І поїсти. Я дещо приніс для тебе.

 Я злякано глянула на нього.

 Що він мені приніс?!

- Не хочу, не буду...

- Ну-ну. Тобі краще не знати, що з вампіром робить голод.

- Господи... - прошепотіла я. - Може я чогось обкурилася? У мене глюки.

- Ти не куриш навіть звичайні сигарети.

- Краще б у мене були глюки, - простогнала я, але потім схаменулася, піднявшись на ліжку. - Звідки ти знаєш, що я не курю? Ти казав, що не знаєш мене.

- Я відчуваю.

 Розчаровано відкинулася назад, важко зітхнувши. Лише кілька хвилин тому в кафе я сама бачила людей наскрізь і теж відчувала, що з ними. Могла все про них розповісти. Або майже все.

 Ейден продовжував стискати мою долоню.

- Дивно, - промовив він, дивлячись на неї, - у тебе теплі руки. Немов ти все ще людина.

 Я приречено прикрила очі.

- Так не повинно бути? - запитала тихо.

- Я не знаю. Температура тіла у вампіра низька.

 Він доторкнувся до мого чола. Руки Ейдена були холодними. Але його дотик здавався приємним.

- Отже, скоро замерзну, - посміхнулася я.

- Не замерзнеш.

- Якщо я вампір - я монстр. Я буду вбивати... людей?

- Ні, - відповів Ейден.

- Але вампіри п'ють кров.

- Нам не обов'язково вбивати. У якомусь сенсі ми більш гуманні, ніж люди. Ми можемо не вбивати, щоб втамувати голод.  

 Я навіть відкрила очі.

- Я про тваринну їжу. Деякі люди люблять і не можуть обійтися без м'яса. Але, щоб його з'їсти, потрібно вбити тварину. Чи то курка, кролик, свиня, чи то корова. Ми... Якщо не захочеш, ти можеш не вбивати. Це зовсім не обов'язково. У людини, яка важить 60 кг, трохи більше чотирьох літрів крові. Швидка втрата двох - трьох літрів крові може стати причиною смерті. Людина за один раз віддає 450 мл крові як донор.  Цього цілком достатньо, щоб не відчувати голод якийсь час.

- Отже, ти не вбиваєш людей?

- Якщо мені не доводиться захищати своє життя, ні.

- Що ж мені тепер робити? Як я...

- Ти звикнеш. У нас багато переваг. Можливо, тобі навіть сподобається.

 Я з сумнівом глянула на нього і, забравши свою руку, бо він досі стискав мою долоню, сіла на ліжку.

- Тобі подобається? - запитала.

- Часом. Не все так уже й погано. А тепер у мене є ти.

 Ейден усміхнувся. У мене округлилися очі. Спочатку не зрозуміла сенсу його слів.

- Я? - вимовила здивовано.

 Невже він хоче сказати, що ми тепер пара?

- Не думаю, що... - почала я, але Ейден перебив мене.

- Морока, - усміхнувся він. - Тепер у мене є тягар.  Тебе треба глядіти. Поки не освоїшся і не звикнеш, змушений буду наглядати за тобою.

- Я не просила робити мене такою, - промовила, відчувши в його голосі невдоволені нотки.

- Ось тому я тебе не можу кинути. Я винен. Тепер, хочу того чи ні, у мене є ти.

 Я відвернулася від нього.

- Треба ж, як мені пощастило. Мені попався вампір, який боїться, що його замучить совість.

- Почала оговтуватися, - посміхнувся він, можливо, навіть не подумавши образитися, - Совість тут ні до чого.

- А що до чого? - запитала, обернувшись.

- Я перетворив тебе на вампіра і відповідаю за тебе.