… слід звернути увагу і на вірш Елеонори Фрейд «Слова…»
Твір відзначається емоційною відвертістю. А традиційною силабо-тонічною розкутістю тяжіє до сповідального роздуму… Так словесна форма і слугує безпосереднім інструментом звільнення від накопиченого болю. Свого роду психотерапія.
«береш перо, папір – як ліки ті, як ту душі відраду» — проста форма слугує засобом емоційного розвантаження і, навіть, самоврятування.
Втім лірика розгортається далі у двох взаємопов'язаних площинах: від мета-поетичного осмислення скороминущості мови та місії митця як «невільника письма» до гострої екзистенційно-патріотичної рефлексії над трагедією війни, втратою домівки й деструкцією людських доль.
«Кому потрібна без дітей родина? Кому потрібна без українців Україна?!»
У тексті твору активно використовуються риторичні і прості запитання. Та попри це —метафори від депресивних екзистенційних питань «за що така ціна?» до фінального оптимістичного вірування… Віри у перемогу світла над темрявою та відновлення справедливості, неминучу.
«якщо прийшло до нас це підле зло, значить поблизу десь добро...»