«світло крізь…»
Місток від есе до віршу
Перекинемо місток від есе до віршу. Стилі мусять доповнювати один одного… Тож дещо про поезі «Свій біль…» Анастасії Бєліч. Попри юний вік авторки, у вірші відчутно філософсько-ліричний роздум. Роздум про подолання болю й самотності через творчість. Так віршування перетворює душевний біль та втрати на джерело натхнення, віри й життєвої сили. І ключовими образамии та мотивами у вірші постає мелодія… Мелодія як світло крізь холодну осінь. Як спроба збирання себе з попелу… І тому птах, як символ щирого серця, а також мотив світанку, перемагає ніч і страх. От і схоже таке поетичне міркування на естетичну та етичну коштовність… Поетичні рядки юної авторки (м. Первомайськ, що на Миколаївщині) вирізняються щирістю та життєствердним пафосом. Твір перегукується з головною ідеєю конкурсу — вибором власної світлої долі, любові та людської гідності всупереч усім життєвим вітрам.
#80 в Не художня література
#600 в Різне
Відредаговано: 21.09.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
