Замість епілогу

Замість Епілогу

Донецька область з моменту створення у 1932 році і до 2014 року досягла стану однієї з найрозвинутіших областей України. У 2012 році журнал Forbes Ukraine визнав Донецьк найкращим містом для бізнесу в Україні. Тут було понад 200 великих підприємств і 20 тис. середніх та малих, працювало понад 2000 підприємств гірничодобувної, металургійної, хімічної галузей, енергетики, важкого машинобудування і будівельних матеріалів. В Донецькій області розташовувався один з найбільших виробників холодильників у Східній Європі «NORD», металургійні гіганти: «Азовсталь», «ДМЗ», «ММК імені Ілліча», «Єнакіївський металургійний завод», одне з найбільших підприємств з видобутку солі в Європі — «Артемсіль». В жовтні 2004-го року у соляній шахті міста Соледар Донецької області відбувся концерт «Соляна симфонія» — перший в Україні музичний захід на глибині 300 м під землею. До 2014 такі концерти частиною фестивального бренду Соледара.

В регіоні експлуатувалися близько 300 родовищ корисних копалин. До 2014 року Донецька область виробляла п’яту частину загальнодержавного обсягу промислової продукції, нараховувала 127 діючих шахт та здійснювала експорт товарів у 135 країн світу, на мільйони доларів США. Регіон посідав перше місце в Україні за обсягом реалізованої промислової продукції. Станом на 2013 рік населення області складало понад чотири мільйони людей, а середня зарплата була однією з найвищих в Україні, поступаючись лише Києву.

В 2009 році у Донецьку побудовано стадіон «Донбас-Арена», на той момент один з найсучасніших стадіонів Європи і перший у Східній Європі стадіон найвищої категорії УЄФА. «Донбас Арена» приймав п'ять матчів чемпіонату Європи з футболу, включно з півфіналом. Там виступали такі світові такі зірки як: Бейонсе, Ріана, Міла Йововіч.

Під Євро-2012 у Донецьку збудували та модернізували новий сучасний аеропорт, оновили залізничний вокзал, реконструювали зони відпочинку, стадіони, суттєво оновили парк громадського транспорту. Регіон отримував величезні державні дотації, оскільки забезпечував власні потреби лише на 39,8%. У 2013 році загальний обсяг дотацій та субвенцій з державного бюджету для Донецької області перевищував 21 мільярд гривень. Лише дотація вирівнювання становила близько 4,6 млрд грн, а окрім неї область отримувала значні субвенції на: освіту, охорону здоров'я, пільги і субсидії, соціальні виплати. Близько 30% усіх відрахувань припадало на дотації вугільній галузі.

У 2013 році за розвитком сучасної інфраструктури Донецьк входив до першої п'ятірки міст України. Тут були великі ТРЦ: «Донецьк Сіті», Green Plaza, «Золоте Кільце», «Білий Лебідь», ЦУМ, «Континент». Працювали міжнародні мережі закладів харчування: «McDonald's», «KFC», «Subway». Торгівельні мережі: «Metro Cash & Carry» та «Auchan», «Watsons». Фірмові магазини: Adidas, Puma, Nike, Mango, Zara, Lindex,Yves Rocher, Benetton, McGregor, Bosch, Sony, Nokia, представники Apple. Міжнародна мережа готелів: Ramada Donetsk Hotel, Praha Hotel, Park Inn by Radisson Donetsk. У Донецьку були представлені: UniCredit Bank, УкрСиббанк, Raiffeisen Bank Aval, OTP Bank, ВТБ. Наявні були офіційні дилери автомобільних брендів: BMW, Mercedes-Benz, Volkswagen, Toyota, Nissan, Hyundai, Ford. Окрім цього у місті працювали казино мережі Split, ірландські паби, ресторани японської кухні «Якіторія», мережеві кав'ярні «Шоколадниця», численні нічні клуби: Chicago Music Hall, Fort Knox, Liverpool, Live Music Bar, Virus, Garage, Coliseum...

До 2014 майже половина шкіл Донецької області була україномовна, ще третина двомовними. В університетах набирали все більше україномовних груп і їх кількість вже значно перевищувала російськомовні. Сформувалося ціле покоління вільних українських донеччан, які відверто не розуміли, що в їх країні забула росія.

В кінці 2013 року середній місячний дохід шахтаря в Донецьку та області становив від 5 000 до 6 500 гривень. При тодішньому стабільному курсі валют (приблизно 8 гривень за 1 долар США), це було близько 625–800 доларів на місяць, що робило цю професію однією з найвисокооплачуваніших серед робітничих спеціальностей в Україні. Проте мало хто з цих шахтарів знав, що на державних шахтах ці високі зарплати забезпечувалися масштабними мільярдними дотаціями з державного бюджету України, які покривали збитковість виробництва.

В ті часи для мешканців Донецької області був відкритий весь світ і сперечалися вони про  футбол, переваги іноземних автомобілів та торгових центрів. Мало хто у 2013 році повірив би, що через кілька років їх регіон втратить більшість благ цивілізації, а величезна кількість його мешканців стане переселенцями, сєпарами, заручниками війни чи опиниться в могилах. Величезна кількість людей назавжди втратять свої домівки, здоров’я, майно, рідних, друзів.

Ще менше людей повірили б, що починаючи з 2014 року, під гаслом «захисту російськомовного населення», росія вісім років методично відгризатиме від України шматки Донецької і Луганської областей. І планомірно знищуватиме весь регіон (вирізатимуться чи вивозитимуться в росію заводи, грабуватимуться торгівельні мережі, бізнеси, людей викрадатимуть просто на вулицях «на підвал» заради викупу). А з 2022 року росія відкине всі маскування і безжально перетворюватиме на випалені руїни цілі міста (Мар’їнка, Вугледар, Волноваха, Бахмут, Соледар, Маріуполь) та райони, зруйнує всю промисловість цього регіону, знищить (обвалить, затопить, заллє бетоном) переважну частину шахт, уб’є і закатує десятки тисяч людей.

В далекому 2004 році, ніхто й уявити не міг, що в Донецьку 2026 року на місці аеропорту та колись елітних автосалонів ростиме чортополох з амброзією. Що електроенергія, мобільний зв'язок та інтернет з’являтимуться в місті за графіком «як/якщо пощастить», що посеред міста можна буде зустріти зайців та лисиць, на дахах торгових центрів ростимуть бур’яни, а звичайна вода стане розкішшю, за яку люди часом будуть битися. Що місто не матиме жодних перспектив, натомість скаржитиметься на тотальну нестачу якісних продуктів, товарів, ліків, спеціалістів, пального та й просто адекватних людей. Що колись багатий регіон, який на Євро-2012 приємно дивував європейських туристів, стане моторошною ілюстрацією наслідків приходу «руського міра».