Світ за останнім рядком

Епілог

Ада розплющила очі.

Вона сиділа за тим самим столом у крайовій бібліотеці. За вікном усе

так само стікали краплі осіннього дощу, а в залі пахло старим папером і

сухістю. Годинник на стіні показував 18:01 - минула лише одна хвилина.

На її столі лежав звичайний зошит, а в руці вона міцно тримала ручку.

На першій сторінці акуратним, впевненим почерком були виведені перші

рядки нової повісті.

Дівчина усміхнулася, відчуваючи всередині дивовижне, нічим не

зламане відчуття свободи й натхнення. Вона більше не боялася чистих

аркушів, оцінок чи чужих сумнівів. Вона знала: кожна історія має право на

життя, якщо вона написана від щирого серця.

Ада нахилилася над зошитом і продовжила писати.

Подобається

#1936 в Фентезі
#439 в Міське фентезі
#527 в Молодіжна проза
#128 в Підліткова проза

Відредаговано: 06.09.2026