Джефф

Усі учні старшої школи намагали тепер не мати з ним контактів,окрім «ділових».

Після курсу реабілітації від наркотичної залежності повернувся колишній гравець футбольної команди,Алекс незнав ким він був на полі,але він знав,як важлива для нього була нова доза,він знав які ломки можна переживати.Напевне,саме тому ніколи не вживав продукту свого приготування.

У вбиральні Джефф напав на нього:

-Ти спав з нею!Я знаю!Це через тебе!-він кричав,тримав його за футболку,вагою свого тіла притискав його до стіни.

-Ти про кого?-навіть надто спокійним тоном відповідав Алекс.

-Про кого?Про Еліс!Я знаю,що ти давай їй ту погань!Я знаю,що ти їй подобався!Це через тебе!-не відступав Джефф.

-Мені також її бракує.Вона не виходить на зв'язок.

-Зв'язок?Та вона мертва,я впевненний!-Джефф відпустив його і оперся об умивальник.Він ніколи не цікавився шкільним життям,він зрозумів,що саме цей колишній,що намагався зламати її дух,що підсадив її на наркотики,він зрозумів,що він попри це все ж кохає її,можливо це було його спецефічним виявим кохання.

-Я до тебе ще доберусь,-з червоними очами кинув Джефф.

Мабудь,Джефф вже давно мав щось проти Алекса,адже саме він продавав йому дозу,а тепер і зникнення Еліс.

Того ж вечора Джефф вирішив відвідати його у підвалі,він чудово знав де це,він був там кожного разу,коли було погано.І зараз.Алекс милувався сірими очима,які так і не відпускали його,та почувши кроки нагорі,він швидко заховав банку та почав прислухатися до кроків,сьогодні батько був на чергуванні.

Джефф просто влетів у підвал,почав звинувачувати Алекса у зруйнованому житті,почав руйнувати усе,що стояло на столі.Хлопці кинулись у перепалку,сили були приблизно рівні,та Джефф різко штовхнув його у стіну,зачепивши плечем шафу.На мить усе зупинилось,світ став на паузу,на землю з гучним ляскотом впала банка,а з смердючої рідини і скла,на Джеффа подивились такі знайомі сірі очі.

Напевне,тоді в голові у кожного з'явилась одна думка.Тепер усе залежало від швидкості.Тут Джефф і вперше програв,він не міг уявити,у його носі застяг сморід,який він не помітив,ще зайшовши до підвалу,у його вухах застрягла тиша,а в очах такі рідні очі,у горлі-просто ком.Він хотів кричати,бити,він не вірив,він хотів плакати,вперше в житті.Алекс зорієнтувався та поки Джефф щось зібрався зробити,його сонну артерію перерізав шматок скла.

Алекс розумів,що тепер усе не пройде так гладко,у школі у них був конфлікт.Потрібно позбутися тіла,і всіх органів,кінцівок,що були тут.Як йому не було шкода цього,як він хотів дізнатися,що всередині Джеффа,та власна безпека важливіша.

Луговою кислотою він зміг розтворити усі докази,що були проти нього,довезлось позбутися і хімічних речовин,тепер підвал був на диво чистим.Звісно,це зайняло певний час.Але і шукати Джеффа почали лише через декілька днів,поліція запевняла батьків,що він просто взявся за старе.Та коли вже почали пошуки,обшукували всіх,навіть його.

Тепер з Алексом ніхто не хотів спілкуватися,він вже не робив наркотиків,та навіть якби і робив,то всерівно ніхто б не купляв.