Свою душу я пізнала

Не голодна

Він готує смачну вечерю,
Але ніхто не торкається їди.
Він їсть мої ресурси,
А я запиваю сльозами
Сьогоднішній день,
Бо не голодна.

Він дарує пахучі квіти,
Але від мене тхне фальшем.
Він розгойдує качелю,
А я стараюся зловити
Останню нервову клітину,
Бо є шанс.

Він натхненно цілує губи,
Але мене охопила порожнеча.
Він не хоче чути відмовок,
А я чомусь кричу,
Хоча тікала від цієї емоції,
Як від самої себе.

@VC

Подобається

#2379 в Різне
#504 в Поезія
#8420 в Любовні романи

Відредаговано: 01.12.2025