Свою душу я пізнала

Скляний рай ілюзій

Запашний ковток кави з горіхами
Натягнув на обличчя просвітлення.
Між буденними маю подіями
Подарунок для двох — усамітнення.

Рай ілюзій скляним буває сервантом,
Але бʼється не він — твоє серце.
Сліпота твої крижі обняла
Й ти чекаєш коли розібʼєшся.

Сни чудесно справлялись зі стресом,
Поки в стрес я сама не оділась.
Поділитися хочу прогресом —
Я в очах ідентичних розплилась.

@VC

Подобається

#2144 в Різне
#434 в Поезія
#7912 в Любовні романи

Відредаговано: 01.12.2025