Свою душу я пізнала

Голубиня, що пливе за вітром

Моя сутність з двох сторін обгорнута водою,
Я голубиня, що пливе за вітром — за собою.
Несправність погляду — навколо він не бачить вас,
Мої відтінки карого в самотності танцюють джаз.

Я так залежна вітром, як людьми залежна я не була,
Приправою брехні засиплю борщ моментів, що забула.
О, небезпека знову схована у кожному із них,
А я дивуюсь, що ж це демон мій притих?
Невже він знову мовчки споглядатиме за горем?
Чи демон хоче затопити мене морем?

Падіння мовило до мене тихим побажанням —
Тримайся поруч біля мене, щоб забути про страждання.
Рефлексія чекатиме на тебе у щоденнику,
А ти шукай надалі душу свою у метелику.

Kara Star

Подобається

#647 в Різне
#116 в Поезія

У тексті є: кохання і самотність біль і радість, реальність і фантазія, важливі питання

Відредаговано: 01.12.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись