Свою душу я пізнала

Я роздягну тебе до серця

Я роздягну тебе до серця,
Побудь з моїм — лиш до тебе рветься.
Загорни у свої долоні.
Скучали двоє. Мовчали тоже

Дозволь же разом посидіти,
Від тебе пахне сенсом жити.
Ти смачний, я памʼятаю
На смак і душу, і любов.

Так щиро голосно кричала:
«Повір мені!».«Прошу!» — благала.
Я серце оголив й отримав
Тихеньку пулю у вісок.

Подобається

#2143 в Різне
#434 в Поезія
#7939 в Любовні романи

Відредаговано: 01.12.2025