Свою душу я пізнала

Душевна сестра

Ти пішла, та ми з тобою попрощатися на встигли,
Наш душевний рай із двох сестер навік у нашім серці.
Мені шкода, що частково я сама цей світ розбила,
Але думала ти зрозумієш, так як ми душевні сестри.

Ти пішов, та ми з тобою попрощатися не встигли.
Дощ з очей моїх гуляв нічним асфальтом в наш останній день.
Мені шкода, що частково я сама майбутніх нас згубила,
Та ми душевні брат й сестра одне для одного тепер.

Ви пішли, та залишилися в безмежнім Всесвіті — душі,
Там, де мрії із реальністю ніколи плисти в унісон не будуть.
Я перепрошую за вчинок свій, в якому не було вини
Нікого з нас. Прощайте, любі друзі. Я вас ніколи не забуду.

@A, Na

Kara Star

Подобається

#2144 в Різне
#434 в Поезія
#7912 в Любовні романи

У тексті є: кохання і самотність біль і радість, реальність і фантазія, важливі питання

Відредаговано: 01.12.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись