РОЗДІЛ 8. Списки бажань Всесвіту

Отож, як я вже описала вище, моє велике питання — кого я насправді хочу у своєму житті, а точніше, якого саме чоловіка я бачу поруч із собою — наразі залишається закритим. Тобі, мабуть, цікаво, чи зробила я висновки з того невдалого куцого експерименту? О так! На цей момент, коли я пишу ці рядки, той довбаний список я таки розширила. Ой, повір мені на слово, розписала до найменших, мікроскопічних дрібниць! Мала на це купу вільного часу.

Тому тепер справа за малим: залишилося лише спостерігати, поки цей ідеальний чоловік з’явиться в моєму просторі, або вже таки з’явився =). І, як то кажуть, не дай Боже, йому зараз тільки-но народитися десь у пологовому будинку! Бо це буде якось зовсім «некрасіво». Я, знаєш, попри всю свою любов до експериментів, бути в ролі Алли Пугачової та виховувати собі чоловіка з пелюшок точно не хочу. Сарказм і жарти в нашому житті ніхто не відміняв, правда ж? З ними принаймні рухатися цим світом набагато цікавіше.

Зате, поки цей список матеріалізується десь у небесній канцелярії, я вже зараз можу голосно й упевнено похвалитися своїми реальними багатствами.

По-перше, я маю сина!

(— Жінко, та ти вже всіх замучила своїм сином, вгомонися нарешті, всі це вже з першого разу зрозуміли!!! Зациклена на бідній дитині мамуся, їй-богу!)

Чую, чую твій внутрішній голос, мій дорогий читачу! Сміюся, але все одно повторю: так, я зациклена, і маю на це повне право. Але менше з тим.

По-друге, я таки маю в цьому житті кількох неймовірних людей. Моїх друзів, які міцно й назавжди зайняли величезну частину мого серця. Це мій особистий, відданий прайд. Хто лев за знаком зодіаку — той мене зараз зрозуміє без зайвих слів, на рівні інстинктів. Мій прайд — це звичайні, але водночас фантастично сильні, глибокі та мудрі жіночки. Кожна з них — це окремий всесвіт. Кожна має свій загартований досвід, чітку позицію в житті, свої круті досягнення і свою, глибоко індивідуальну історію шаленого кохання, сімейної драми, гучних злетів та болючих падінь. Ми тримаємося купи.

Деякі з цих історій ми вже пережили пліч-о-пліч, крізь вогонь і воду. Деякі творимо прямо зараз, у реальному часі, проживаючи кожну найменшу деталь до самого дна. А про деякі я знаю лише з розповідей — під тихий шепіт нічних секретів за келихом смачного, п’янкого напою чи за горнятком міцної кави.

Бо всі ми знаємо ці прекрасні, ні з чим не порівнянні душевні розмови. Коли ви сидите на затишній кухні чи у напівтемній вітальні з людиною, з якою тебе не просто випадково звело життя, а до якої намертво, невидимими нитками тягнеться твоя душа. Це моменти абсолютної безпеки, коли можна зняти всі маски, оголити шрами й просто бути собою. І це, знаєш, такі неймовірно цінні хвилини, після яких усередині раптом розправляються крила і знову шалено хочеться жити. Ковток свіжого повітря посеред запиленого дня.

Насправді, мій читачу, я переконана: у кожного з нас була або є така людина. Людина-прихисток. Тому давай знову зробимо маленьку паузу у нашому читанні.

Якщо ти зараз закриєш очі — от прямо зараз, в цю саму секунду, щоб не відволікатися на весь цей метушливий світ навколо тебе, — і максимально чітко уявиш обличчя цієї людини... Що ти відчуваєш? Побач її посмішку. Згадай її голос. І просто посміхнися їй у відповідь у своїх думках. Відправ їй туди, крізь простір і час, свій теплий імпульс — той самий невидимий лист із щирою подякою адресату. Подякуй за те, що в ті найважчі чи найщасливіші моменти вона була поруч із тобою. Або є зараз. І абсолютно неважливо, які саме стосунки у вас наразі — можливо, ви розійшлися, можливо, мовчите місяцями, а можливо, вас розділяють тисячі кілометрів. Важливо лише те тепло, яке ви подарували одне одному. Просто відпусти цей лист у Всесвіт.

Повір мені, та людина його обов’язково відчує. Наша щира енергія не зникає в нікуди. Добро завжди повертається назад, просто ми щоразу називаємо його по-іншому: то несподіваним успіхом, то раптовою удачею, то щасливим життєвим шансом. Але коріння у всього цього одне.

І я знаю, що кожна з них — кожна з моїх неймовірних красунечок — зараз читає ці рядки й точно розуміє, про кого саме я тут пишу. Дівчата, дякую, що ви є в моєму житті. Кожна з вас — абсолютно різна, зі своїм характером і своїми тарганами, але кожна до нестями цінна для мене. І кожна з вас про це чудово знає.

То що ж, давай підіб’ємо підсумок першого великого питання, яке ми так детально розібрали (хоча в нашому початковому списку воно стояло аж третім): «Кого я хочу в своєму житті?». Можна сміливо вважати, що тут ціль повністю досягнута. Мої результати є реальними, матеріальними, вони існують у моєму світі вже далеко не перший рік. А відповідно — мені жодної секунди не шкода витраченого на цей шлях часу. Бо ці люди мене дійсно тішать, і щоразу — дедалі більше.

Ну, а на рахунок того самого омріяного чоловіка... Та людоньки ви мої милі! Там у мене тепер написаний такий масштабний список, що навіть мені самій часом важко пригадати всі його пункти. А тій бідній людиночці це ж усе треба якось у собі поєднувати! Тому дай Боже йому сил, міцного здоров’я та вмінь усе це мати... Ну і, звісно, розуму, щоб таки знайти дорогу і потрапити до мене в гості. Отакі-от жарти.  

Чи він вже таки знайшов той шлях і вже це зовсім не жарти =)

Хоча... ми ж із тобою вже залізобетонно знаємо, що думки матеріальні. І ніякі то не жарти, по собі знаю.

Тож поки я писала цю книгу, Світ і обставини змінювались і я з ними теж, і мій новий етап нового життя почався з переїзду та з аналізу - на скільки я розширила свій список бажань. Забігаючи наперед - все що я писала, точніше те з того списку, що я пам’ятаю, я спостерігаю навколо себе. Особливо стосовно людини поруч. Дивно, але факт. Тому дозволяй собі мріяти.