Трейлер, або Про що ця книга (без пафосу і цензури)

Привіт, моя квітко. Або мій скептичний друже. Перед тим як ти зробиш перший ковток своєї кави (чи наллєш у келих чогось міцнішого), давай одразу домовимося: тут не буде нудних повчань, кабінетної філософії та сухих графіків. Мені принципово начхати на науковий пафос. Це книга-розмова «тет-а-тет». Наче ми сіли біля вікна, нікуди не поспішаємо і нарешті зняли всі свої дурні маски.

Про що цей текст? Це твій персональний трейлер до повернення СВОГО життя.

Ми з тобою пройдемо пекельно важкий, але дивовижний маршрут. Ми зазирнемо в біохімію нашого мозку й розберемося, чому крихітний гіпофіз — це найпотужніша електростанція у Всесвіті, і чому світові корпорації влаштували запеклу війну за твою увагу. Я розкажу тобі, як на власному досвіді хотіла перехитрити систему, написавши список вимог до Всесвіту з 10 «плюсів» і 10 «мінусів», і чому цей довбаний куций список зіграв зі мною злий жарт. Ми поговоримо про секс, про те, чому діти самі обирають батьків, і як я в 11 років на затертій шкільній лавці біля чавунної батареї точно знала свою долю.

Але головне — ми розіб'ємо вщент стару, іржаву совкову тезу «Як ти до людей, так і вони до тебе». Це брехня. Єдиний закон життя звучить так: ЛИШЕ ЯК ТИ ДО СЕБЕ — ТАК І ЛЮДИ ДО ТЕБЕ.

Я покажу тобі, як наші не виплакані сльози, промовчані образи та компроміси «в мінус собі» матеріалізуються на операційному столі, б'ють по нирках і викручують тіло підлим циститом. Ми розберемо жінок-паразиток, інстаграмну параною щодо зовнішності та маніакальний контроль над чоловіками.

Якщо ти готовий зазирнути в безодню, вимкнути телефон і чесно відповісти на три головних запитання: Що я хочу? Як я хочу? Кого я хочу? — тоді влаштовуйся зручніше. Курва ж мать, цей шлях буде гарячим. Поїхали.