​Розділ 18. ОСББ на цвинтарі та перше побачення.

​Портал виплюнув мене із Костянтином в епіцентр комунального бунту.

​Локація «Старий Цвинтар» нагадувала класичний спальний район десь на околиці в суботу вранці, тільки замість панельок тут височіли багатоквартирні склепи, а замість пенсіонерів на лавочках билися натовпи розлюченої нечисті. Туман розсіювався від криків. Посеред розритих могил, біля центрального гранітного монумента, вирували справжні, безжальні загальнобудинкові збори.

​Мій партнер у масці Чорного Лева миттєво випростався, набравши повні груди повітря, щоб гаркнути щось своїм абсолютним, владним тоном. Але я м'яко, проте рішуче смикнула його за рукав темного плаща.

​— Гальмуй, напарнику, — я кивнула на розлючений натовп, що якраз рвав на шматки чийсь мармуровий пам'ятник. — Давай спочатку поспостерігаємо, хай самі пару випустять. У нас таймер не горить. До речі, ти чай можеш організувати? Бо на це спокійно дивитися не можна. Я люблю чорний, міцний.

​Лев якусь мить дивився на мене крізь прорізи маски, наче на божевільну. Потім важко зітхнув, мовчки клацнув пальцями в чорній рукавичці, і в його руці матеріалізувалися два паперові стаканчики з гарячим чорним чаєм.

​Ми відійшли вбік, всілися на найближчу лавку і під монотонне сьорбання почали дивитися це безкоштовне реаліті-шоу.

​А подивитися було на що. Перепалка швидко вийшла на рівень концентрованого комунального абсурду. Більшу частину цвинтаря розривало від взаємних претензій.

​— Який, до біса, Некро-ЖЕК?! — верещав гламурний Вампір у розірваному камзолі, луплячи фамільним гербом по голові якогось Скелета. — Вони нам уже триста років магічний фон не міняли! У мене в західному під'їзді зі стелі свята вода капає! Ми створюємо ОСББ «Тиха Гавань»!

​— Та пішли Ви зі своїм ОСББ! — ревів у відповідь величезний Упир, розмахуючи відірваною чавунною огорожею. — Ми, мешканці південного крила, залишаємось у Некро-ЖЕКу! Ми не будемо платити цільові внески за ремонт Вашого даху, у нас і так землянка! Навіщо нам спільний кошторис на п'ять під'їздів зі склепами?!

​— Ваш Статут ОСББ узагалі недійсний! Він кров'ю на брудній серветці написаний, там навіть кворуму не було! А Ваш кошторис?! Хто заклав двісті тисяч системних монет на дезінфекцію святою водою?! Вона ж розбавлена, я особисто перевіряв — навіть не пече! Де гроші, злодюги?!

​— А хто дозволив Некроманту з третього склепу прибудувати собі балкон на дві могили?! — раптом втрутилася в скандал перебинтована Мумія, тицяючи костуром кудись убік. — Він несучу стіну зніс! У нас тепер весь стояк в енергетичних дірах!

​— Ми створюємо ОСББ «Тиха Гавань»! Некро-ЖЕК безвідповідальні! А ліфти?! Ліфт у безодню не працює п'яте століття! Я що, маю на крилах на мінус вісімдесятий поверх спускатися з пакетами з супермаркету?! — волала сукуб.

​— Зате Ви за вивіз біосміття не платите вже пів століття! Свої прокляті амулети в загальний сміттєпровід кидаєте! — огризнувся зомбі-пенсіонер із ціпком. — Весь майданчик ектоплазмою заляпаний! Прибиральниця-гаргулья вже тиждень відмовляється туди літати!

​— Та пішли Ви зі своїм ОСББ, і своїми ліфтами, і Некро-ЖЕК туди ж! — знову ревів величезний Троль, перекрикуючи зомбі. — Ми, мешканці північного крила! У нас труби з киплячою сіркою течуть! Опалювальний сезон на носі, пекло замерзає, а Ви все про ліфти скиглите! Минулої зими в мене в склепі мінус двісті було, я ледь у сплячку не впав! Хто труби мінятиме?! За які гроші в пекельні дотації на наступний опалювальний сезон потрапимо?

​— А ключі від підвалу де?! — істерично завищав дрібний Біс. — У нас там транзитні труби й вузол управління потоками лави, а голова правління повісив свій амбарний замок і там самогон із грішників варить! Ви не маєте права перекривати доступ до комунікацій!

​До перепалки протиснулася кудлата Банші в білому савані, накинутому поверх розтягнутих спортивних штанів «Адідас».

​— Труби йому течуть! — заверещала вона на таких децибелах, що в мого Лева ледь чай не розхлюпався. — А те, що в нас ґрунт просідає, нікого не хвилює?! Лесові породи! Мій родинний склеп уже під кутом сорок п'ять градусів стоїть! Я вчора з труни випала! Земля провалюється, фундамент тріщить, а вони цільові внески на ландшафтний дизайн збирають!

​— Бо Ваш кошторис — це повна фікція! — кричав якийсь Скелет-інтелігент у розбитих окулярах, трясучи зім'ятим папірцем. — Кошторис узагалі не збігається з реальністю! Куди пішли гроші на заміну брами?! Хто підписував тендер на закупівлю святої води для дезінфекції? Вона ж розбавлена! Ви нас грабуєте!

​— А чиї пекельні гончі клумбу з беладоною витоптали?! — підключилася група розлючених відьом. — Ми для кого ОСББ створювали? Щоб Ви свої ступи й мітли на газоні паркували?!

​— Та пішли Ви зі своїм Статутом! — не вгамовувався Троль, у якого явно заїло платівку. — Ми, мешканці північного крила, відділяємося! У нас труби з киплячою сіркою прорвало ще в травні! Опалювальний сезон на носі, пекло замерзає, а Ви все про кошториси скиглите! Минулої зими в мене в склепі мінус двісті було, я ледь у сплячку не впав! Хто труби мінятиме?! Де гроші на цей опалювальний сезон?

​— Вимощення навколо пам'ятника повністю зруйноване! — знову заголосила Банші, хапаючись за голову. — Вода підмиває фундамент, земля провалюється! Я на Вас у вищу прокуратуру Пекла напишу! Я буду скаржитись особисто Архітектору!

​— Яке вимощення, ненормальна?! — підскочив до неї Оборотень у роздертій сорочці. — У нас дах тече! Мені в повню прямо на голову капає! А підрядники, яких Ви найняли, взагалі руберойд вкрали!