Сутінки Дао

Дізнання

                          «Хочу там поблукати.
                             Бо великий океан – це те,
                             що не наповнюється, 
                             скільки б у нього не вливалося...»
                                                                          (Чжуан Цзи)

Рання осінь
Зробила воду прозорою,
А ліс тихим,
Ніби сумним.
І в цю пору 
Спокійну і благодатну
Чжуан Чжоу походжав
З вчителем на ймення Творець Блага
На мосту через річку Хао,
І споглядаючи воду прозору
Чжуан Чжоу сказав:
«Риби вільно у воді бавляться,
У цьому їх радість!»
«Ти ж не риба, - 
Заперечив йому Творець Блага. – 
Звідки знати тобі
У чому їх радість?»
«Ти ж не я, - заперечив Чжуан Чжоу, - 
Як тобі відати, що знаю я,
А чого не знаю?»
«Я не ти, - продовжив Творець Блага, - 
І звісно не відаю, що знаєш ти,
А що для тебе невідоме.
Але ж ти не риба,
І тому не можеш знати,
У чому риб’яча радість.»
На це Чжуан Цзи 
Лише посміхнувся
І мовив так легко,
Як мовить тільки осінній вітер:
«Повернемось краще до початку, - 
Звідки тобі знати,
У чому їх радість? – 
Спитав ти,  і я відповів
І ти дізнався, що знав я.
Я ж дізнався про це,
Гуляючи над річкою Хао.»
А рання осінь 
Цю розмову слухала,
Навіть листям не шаруділа,
І посміхалась
Порізаними листками клена,
Що мали почервоніти
Від сорому – 
У близькому майбутньому… 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше