Розділ ХVІІІ

На наступний ранок усе було вирішено. Сага, Зард, Жар-квіт, Елані і Еленор будуть ударною групою. Вони будуть шукати творця тіней. А Рубі і Палай разом з Наріоном будуть опікуватись фортецею, дітьми і по можливості шукатимуть інформацію.

--- Часу у нас не дуже багато. На мою думку, нападник зруйнує ще кілька міст, а тоді піде на столицю. І коли тіні підійдуть до стіни, з'явиться творець і "вижене" монстрів, таким чином він отримає величезну владу. Але зупинить навалу він тільки після того, як тіні прикінчить Зарда і Рубі. Бо вони відбивали інші навали. Щоб ця умова була виконана, я створю їх копії. Вони розсиплються від першого удару, але не думаю, що це буде дуже помітним.

Сага нахилив голову, і швидко вхопив листок і графітовий стержень. Кожна аркана мала свій колір, запах і "характер" і Сагина аркана любила бійки, кровопролиття і моторошні ритуали, а ще час від часу підкидувала Сазі видіння майбутнього. Вони були миттєві, раптові, швидко проходили і були в образі малюнку. Сага мав за пів хвилини зобразити видіння, бо воно безслідно зникало в його пам'яті. І зараз таке видіння знову прийшло.

На листку з'явились будівлі, а в центрі Сага зобразив вишуканий королівський палац. Це була столиця Морану, королівства, землі якого ділились на три уленти: гірська Тайра, степова Ріханна і берегова Форна. На землях Тайри розташувалось герольдство Херроні. Майже увесь Східний материк належав Морану, тільки на сході розмістились Дикі долини варварів, де і знаходився Бернау. А через Довге море, що розділяло Схід і Захід (два материки) Моран межував з затиснутою на узбережжі між морем і Океаном (в цьому світі лише один океан, що оточує два материки, що розділені єдиним морем) Бертою також на Західному материку знаходились Макут, Ортапія, Зайнен і Індая.

(Див Карта Енреї.)

Сага оглянув свій малюнок.

--- Наступний удар буде по столиці!

Він нервово забігав по кімнаті.

Еленор узяв його за плечі. Сага був налаштований рішуче, але було помітно як тремтять тонкі руки, як він нервово стискає кулачки, як увесь час облизує пересохлі губи.

--- Ти добре почуваєшся?

--- Так, усе добре, усе добре...

Еленор недовірливо його оглянув. Сага кволо усміхнувся. Вище підняв голову, розправляючи плечі. Це подіяло на брата краще, ніж слова.

--- Ну гаразд.

Еленор відпустив його.

--- Вирушаємо. Сподіваюсь, ви не загубили зілля, яке я вам дав.