Глава 9

День почався для Роні о 8 ранку, її розбудив Влад, з букетом квітів та невеликим пакетиком. За ним у кімнату зайшли Олег і Ангеліна, теж з подарунками. 
-Вітаємо з днем народження, - прокричали друзі. 
-Дякую, ідіть сюди, - обійняла дівчина всіх і отримала подарунки. Олег подарував сертифікат з курсів дизайну, Ангеліна - сертифікат в магазин білизни, а Влад букет квітів і кільце. 

-Спасибі вам за подарунки, люблю вас, - подякувала дівчина, колечко було її розміру, тому вона одразу його одягла. 

Усі швидко поїли, щоб Роні не готувала, Влад замовив доставку, та пішли збиратись.  

-Ліна, допоможи мені з платтям, - прокричала подруга на всю квартиру. 
-Як раз хотіла йти до тебе, зроби мені локони, у тебе краще виходить. 
-Добре, іди сюди. 

Дівчата уже зібрались, зробили макіяж, а хлопців потрібно було ще чекати. 
-Скільки вас ще чекати? Ми уже запізнюємось, - сказала Вероніка. 
-Ми ще кілька хвилин і будемо готові, я заїду швидко, - відповів Влад. 
-Завжди кажете, що дівчата довго збираються, але вічно вас чекати треба, - сказала Ліна. 
-Ангелінко, котику, не бурчи, я готовий, - сказав Олег, - Влад, ти ще довго? 
-Ще секунда, парфуми й все. 

Нарешті усі зібрались, Влад сів за кермо, він дійсно швидко доїхав вуличками, які дівчина навіть не знала. 

-Бачиш, я казав ми встигнемо. 
-Молодець, виправданий, - сказала Вероніка та зателефонувала Віктору, - ти скоро будеш? 
-Так, трішки запізнююсь, вибач. 
-Невже наш ідеальний Віктор вміє спізнюватись?  
-Не такий вже я ідеальний, як бачиш, - сміючись сказав чоловік, нарешті він у гарному настрої. 

Компанія вирішила почати без Віктора. Дівчина задумалась, вона відзначає свій день народження в клубі, оточена людьми, які її люблять. Всі сміються, насолоджуються музикою. Це незабутній вечір, сповнений радості, танців і святкувань. Роні відчула любов і тепло близьких, і це найкращий подарунок, який вона могла б отримати на свій день народження. Через двадцять хвилин з’явився Віктор. У джинсах, білій футболці та кросівках, у руках він тримав подарунковий пакет. Дівчина одразу заглянула всередину, там була книга-роман, яку дівчина обов’язково прочитає.  
-Дякую за цей чудовий подарунок, - сказала Роні Віктору. 
-Надіюся тобі сподобається. 
-А тепер ходімо за стіл, а то вже всі випили по коктейлю, ти запізнився, тому я замовила на свій смак. 
-І що ти замовила?  
-Хатіко. 
-Дуже смішно, ніколи такого не чув. 
-Я серйозно, подивись у меню, - сказала Вероніка, і дійсно такий коктейль був. 

Компанія випивала, веселилась, навколо було дуже багато людей, які залицялись до дівчат. Але Влад вчасно це помітив та підійшов до Ніки. Ангеліну пішов рятувати Олег, адже хлопці ніяк не хотіли давати дівчині спокій. Коли компанія повернулась за стіл, їм одразу винесли закуски: крила в соусі Баффало та сирний начос. Роні була щаслива відпочити зі своєю компанією. 

До дівчат ще кілька разів підходили знайомитись, але чуючи відмову йшли геть. Віктор наче розчинився на танцполі, як і Влад з Олегом. Але ось Роні помітила Олега з дівчиною, які прямували до їх столика.  
-Дівчата, знайомтесь, це Наталя, - здається він знайшов собі пару, хоч на один вечір. 
-Я Роні - сестра Олега, а це Ангеліна. 
-Приємно познайомитись, - сказала Наталя. 

Дівчата знайшли спільну мову, разом танцювали й веселились, як тут прийшов занепокоєний Віктор. 
-Щось сталось? - запитала Ангеліна. 
-Вероніка, можна тебе на кілька слів? 
-Так. 
-Ходи, мушу тобі дещо показати, але пообіцяй не злитись зразу. 
-Добре, показуй. 

Чоловік та дівчина стали близько біля туалету. 

-На що ми чекаємо?  
-Зараз зрозумієш. 

І тут з туалету вийшла дівчина, а за нею Влад. 

-Я бачив як вони заходили разом, обіймаючись, - сказав Віктор. 
-Він тобі бреше, це збіг, - сказав Влад. 
-Віктор, для чого ти псуєш мені день народження? Для чого щось вигадуєш? - починала злитись і кричати Роні. 
-Я знаю що я бачив, а ти сліпа. Хочеш далі такою бути, то вперед. Нічого доказувати не буду, але потім сама ж пошкодуєш, - сказав Віктор і дівчина задумалась. 
-Роні, нічого не було, я її перший раз бачу, довірся мені, - сказав Влад, побачивши задуманий вираз обличчя Роні. 
-Відпочивайте, а я хочу побути сама, - сказала дівчина і пішла геть. Вона так швидко зникла, що ні Влад, ні Олег, ні Віктор не встигли її спіймати. 

Вероніка блукала вулицями, пила вино, яке купила у найближчому магазині та відчувала себе розбитою. Дівчина не знала кому вірити. Влад завжди ставився до неї добре, ніколи не давав приводу йому не довіряти, але й Віктору начебто не було сенсу брехати їй. Чи так просто здавалось. Але це дівчина обдумає завтра, на тверезу, а сьогодні їй хотілось лише одного - спати. 

Усю ніч дівчину шукали, Влад поїхав до себе, він надіявся що дівчина там. Наталя з Олегом та Ангеліною шукали у квартирі Роні. Але її ніде не було, тому не знайшовши дівчину п’яна компанія вирішила продовжити веселитись, але уже в квартирі Наталі. Усю ніч вони пили, та на диво, зранку всі були цілі, в одному місці. Олег проснувся разом з Наталею, Ангеліна на диванчику.  

-Хтось пам’ятає що учора було? - запитав Олег, який нічого не пам’ятав, - і де Роні? 
-Ну ти як завжди. Роні втекла, ми її шукали та не знайшли й поїхали до Наталі. Ти хоч Наталю пам’ятаєш? 
-Так. Пам’ятаю. І те що Вероніка втекла теж, а ось все інше якось не дуже. 
-Доброго всім ранку, - сказала Наталя, яка уже встигла приготувати сніданок та сходити в душ, - пропоную поснідати й дзвони Вероніці. 
-Підтримую, - відповіли друзі в один голос. 

Вероніка в цей час ще солодко спала, їй снилось наче день народження відбувається саме так, як заплановано, вони весело проводять час. Та сон перервався і дівчина повернулась в реальність. Дівчина прокинулася вранці, відчуваючи біль у голові та нудоту. День народження, яке обіцяло бути веселим, перетворилося на катастрофу. Вона вирішила відсвяткувати з друзями та коханим, але план так і не здійснився. Замість того, щоб весело провести час, вона випила надто багато алкоголю. Вона не пам’ятала нічого, але відчувала, що вчора зробила дурницю. Тільки дівчина не пам’ятала яку. Вечір закінчився великою кількістю вина, сміхом, плачем і нудотою. Тепер, лежачи на дивані, вона почувала себе дурепою, здається це був найгірший день народження в житті. Вероніка уже закривала очі, але відчула шарудіння поруч, не розуміючи що це, вона дуже налякалась. Ось та сама дурниця про яку не могла згадати дівчина.