Глава 3. Розчарування

Останній вихідний день, як і весь наступний тиждень, Андрій та Ліда витратили на прикрашання дитячої кімнати, де старанно підбирали кожну деталь. За цей час вони так і не встигли відкрити перший урок, який треба було освоїти самостійно, тому дуже засмутилися, коли опинилися в числі тих, хто не зрозумів, про що говорилося на перших зборах.

- Ось така хвалена старанність, - зітхнула Ліда. - Ти, хоч, що-небудь зрозумів в цій низці незнайомих слів? Що таке «хайп» та «Реки»?

- Не хвилюйся, - Андрій спробував заспокоїти дружину. - Зараз відкриємо перший урок та в усьому розберемося.

Чоловік посадив дружину собі на коліна й відкрив перший файл в папці. З'явилося віконце з відео, де вже знайомий Рожевоволосий щось розповідав про можливості блогерів та які ніші на сьогодні найпопулярніші. Сімейна пара намагалася слухати уважно, щоб не пропустити жодного слова.

- Ти щось зрозумів? - коли закінчився відеоролик, запитала Ліда.

- Питань стало ще більше, - засміявся Андрій. - Ми з тобою два нуби, які вирішили, що за один день у всьому розберуться. Терпіння, кохана моя. Зараз дізнаємося, що означають ці всі нові слова та розповімо Антону, що від нього завтра буде вимагатися.

- Думаєш, в нього вийде? - Ліда з сумнівом подивилася на план, за яким треба було зняти перше відео. - Йому потрібно перевернути вазу з цукерками, пробігти з криком через весь двір та надкусити перець. Мені здається, що так не повинні поводитися діти, з яких інші потім братимуть приклад.

- Мабуть, ти давно не дивилася з Антоном його улюблені відеоролики, - Андрій взяв план з рук Ліди та перечитав його. - Зараз всі так роблять та набирають мільйони переглядів.

- Але мені здається, що це неправильно, - з сумнівом сказала жінка. - Втім, якщо треба, значить треба. Де будемо знімати?

- Якщо хочеш, можемо піти в ліс, - запропонував Андрій. - Тоді нікому з сусідів не доведеться пити краплі після декількох дублів з вереском нашого золотого хлопчика.

- Кілька дублів? - здивувалася Ліда. - Думаєш, в нас відразу не вийде?

- А ти віриш в перший дубль? - Андрій міцно обійняв дружину та клацнув її по носі.

Вона засміялася й коротко поцілувала чоловіка, а потім піднялася, щоб підготувати все до завтрашнього дня.

Здавалося, вони зібрали всю техніку, яка була в квартирі. Довелося, навіть, захопити з собою планшет Антона, де вони розписали поетапно весь сценарій та зробили пару замальовок.

- Це точно для відеоролика довжиною в півхвилини? - вранці запитала Ліда, натягуючи на Антона комбінезон.

- Ми можемо ще щось записати, щоб двічі в ліс не ходити, - запропонував Андрій, закидаючи собі на плечі рюкзак з усім необхідним.

- А можна я візьму мавпочку? - запитав хлопчик, поправляючи шапочку.

- Ми без неї повний рюкзак беремо, - похитав головою Андрій. - Тож, іншого разу візьмеш іграшки.

- Але я хотів мавпочку, - засмутився хлопчик та з пониклим настроєм вийшов за двері й мало не врізався в доньку тітки Насті. - Привіт, Кіра, ти йдеш гуляти?

- Так, - дівчинка заглянула в квартиру друга. - Здрастуйте тітко Лідо та дядько Андрію. Ви в похід йдете? А нам можна з вами?

- Ми не в похід, а знімати відео в лісі, - Ліда привітала подругу. - Але, якщо бажаєте, можете піти з нами.

- Навіть, не знаю, - підійшла Настя до всіх. - Ми не будемо заважати?

- Ну, що ви, - переконливо відповіла Ліда. - Разом веселіше. – Заодно, спробуєте з нами разом щось зняти.

- Не знаю, ми не готувалися, - з сумнівом відповіла Настя. – Але, сходити в ліс - це відмінна ідея. Тож, ми згодні.

Від такої новини Кіра застрибала по сходовому майданчику. І задоволена потягла за собою Антона, який все ще сумував через мавпочку й зовсім не радів подрузі.

З цим настроєм хлопчик брав участь в зйомках. Андрію з Лідою ніяк не вдавалося вмовити дитину веселитися перед камерою. Навіть, навпаки, хлопчик надувся та робив все не так, як його просили, за що в кінці отримав прочухана від батька та позбувся солодощів на весь наступний тиждень.

А Кірі сподобалося грати на камеру. Вона із задоволенням зображала все, що її просили, за що й отримала шоколадку, якою в тайні  від усіх поділилася зі скривдженим Антоном.

- Чому ти не захотів слухатися батьків? - поцікавилася Кіра. - Це ж весело. Стрибаєш, бігаєш та веселишся.

- Мені невесело, - пробурчав хлопчик. - Мене батьки не послухалися. І я теж вирішив їх не слухатися.

Кіра знизала плечима й нічого не відповіла.

Варто було прийти додому, як Андрій почав монтувати ролик та додавати різні ефекти, які були в його безкоштовному редакторі.

Чомусь, відео вийшло зовсім не таким, яким він його уявляв. Але, вирішивши, що для першого ролика це нормально, додав його на сторінку сина й відправив посилання вчителю їх онлайн школи.

Від того тієї ж миті прийшов смайлик у вигляді задертого великого пальця вгору. Й більше ніхто нічого не написав про їхню роботу. Залишалося сподіватися на оцінку глядачів, які подивляться відео.

Однак минуло кілька днів, а жодного вподобайка під відео так і не з'явилося. Втім, як і глядачів, що засмутило Ліду.

- Не турбуйся, ще будуть в нас вдячні глядачі, - спробував підбадьорити її Андрій. - Он, дивись, Настя завантажила та вже має сто переглядів й десять вподобайків.

- А це, взагалі, прикро, - пробубоніла Ліда. - Не те, що я проти того, що в неї є глядачі. Але дивно якось. Ми стільки готувалися до зйомки, купили цей курс а результату нуль.

- Моя дівчинка сердиться? - розсміявся Андрій.

Але з часом і йому стало не до сміху.

Минуло вже два місяці з тих пір, як вони оплатили онлайн школу. Вони відвідали вже десять онлайн конференцій. Зняли більше двадцяти відеороликів, на які їх учитель завжди реагував веселим смайликом. Але результату не було.

Крім них, в школі таких була більшість. Люди в чатах стали обурюватися та скаржитися на витрачені гроші. На що адміністрація заявляла, що це цілком природно. Що особиста сторінка повинна відлежатися перед великим проривом.