Розділ 2

- Схоже, нам все ж треба шукати когось, хто спеціалізується на подібних справах, - в черговий раз переглядаючи позначки в блокноті, сумно констатував Віктор Андрійович, колега Ксенії.

- Світ змінюється, тому одним фахівцем не відбудешся - доведеться і самим переглянути свій підхід до всього, - хмикнув Костянтин Олексійович, допиваючи каву.

- Ви так говорите, ніби це так легко зробити, - з насмішкою подивилася на нього Ксюша.

Зараз троє суддів готувалися до засідання і приводили себе до ладу. На них були довгі мантії насиченого синього кольору, біле жабо, котре яскраво контрастувало з темною тканиною і, звичайно ж, нагрудні знаки.

Хтось міг би сказати, що це така ж уніформа, як і в інших, тільки виглядає трохи інакше, але кожен суддя знав, що, надягаючи мантію, відчуваєш себе трохи інакше. Загострюється почуття відповідальності за те, що і як ти скажеш, зробиш, вирішиш. Тим паче коли інтерес громадськості до справи був настільки значним.

- Бути IT-юристом, розбиратися у всіх цих деталях, в наш час скоріше необхідність, ніж примха, - Костянтин підняв теку з паперами по справі з чеками й помахав нею. - Віртуальна реальність витісняє звичайну, і скоро таких позовів ставатиме все більше і більше.

- Це все і так зрозуміло, але, на жаль, про що ми можемо говорити, якщо жоден ВНЗ не в змозі випустити кваліфікованого фахівця у цій галузі? Більшість з них - самоучки, які змогли об'єднати юриспруденцію та свої знання в області IT-технологій! Та чого вже говорити – скільки годен можна витратити, щоб розібратися не тільки з українським правом, але ще й з міжнародним? Не думаю, що в найближчі роки таких самородків буде багато - занадто все складно та заплутано, - з жалем похитала головою Ксенія.

- Але ж і затребувано! І цікаво! - заперечив їй колега.

- Ось тут і не подумаю сперечатися, - миролюбно погодилася жінка.

- Колеги, про що ви говорите? - Віктор Андрійовичу через окуляри по черзі подивився на двох суддів. - Кожен з вас має рацію, але подивімось на все трохи інакше, - він посміхнувся і поклав руку на стопку тек, яка вже ледь трималася. - Хоча зараз IT-юристи й є, але верхівкою їхніх мрій ніколи не була робота в суді. Для такої специфіки важлива динаміка, постійно тримати руку на пульсі та відстежувати останні тенденції у світі. У нас же таке ніколи не працювало.

- І що ви хочете цим сказати? - з нерозумінням уточнив Костянтин.

- Тільки те, що розбиратися з усім та прокачувати свій левл нам доведеться самим.

- Левл? - засміялася Ксенія. - Вікторе Андрійовичу, ви де таких слів понахапалися?

- Ай, - відмахнувся чоловік, - внук у гості приїхав - вчора весь вечір показував, як навчився в RPG грати.

- Ви все запам'ятали? - серйозно поцікавився другий суддя.

- Я навчився майстерно зображати захват! А тепер годі - нам вже час до зали! - сказав він, підводячись зі свого місця.