Розділ 12

Вечір. У моїй голові досі стоїть параноїдальний шепіт директора. Він упевнений, що небезпека в Академії Драконів зберігає в собі щось іще, що може перекинутися на нас. Директор натякає, що вороги десь тут, просто під носом. І він майже прямим текстом робить мене своїм інформатором.
Я не розумію, що відбувається, не розумію стратегію Флаймара. І він не збирається посвячувати мене в подробиці. Я знаю, що відповіді доведеться збирати по ниточках. Директор навряд чи скаже мені щось значуще, поки я сама не знайду для нього важливі зачіпки.
Несподівано в кімнату влітає Моргана. Вона одягнена в цікаву червону сукню з десятком вирізів у різних місцях і чорним шкіряним корсетом. Це точно не те, у чому збираються йти на пари. Вона судорожно хапає мене за руки.
— Терміново допоможи мені придумати цікавий макіяж! І збирайся!
Її очі горять таким вогнем передчуття, що я точно розумію: щось намічається.
— Що? Навіщо? Куди? — розгублено дивлюся на сусідку.
Вона виглядає так, ніби зараз заспіває від радості.
— Ти ще не в курсі? Таємна вечірка вершників у лісі! — спочатку вона намагається шепотіти, але під кінець фрази її голос захоплено зривається.
— У лісі? Нам заборонили виходити в ліс, — шепочу у відповідь.
Моргана закочує очі.
— Тому вечірка й таємна, — пояснює вона.
— Ти впевнена, що це гарна ідея? Після вбивства дракона і зникнення студентки...
— Там буде весь корпус, Фрея! Нам нема чого боятися в такому натовпі.
У її словах є логіка, але я все одно хмурюся. Як мінімум, прикро, що я дізнаюся про таку масштабну вечірку останньою.
— Ми зобов'язані піти! — наполягає Морг. — Коли ще випаде такий шанс?
Я згадую останню розмову з Флаймаром. Бути в центрі подій — це хороший шанс щось дізнатися. Хоча я сумніваюся, що ця вечірка здатна дати мені щось цінне. Але якщо ні, то я можу просто випити і трохи повеселитися з Морганою. Може, стану трохи ближче до вершників. Чому б і ні?
Я киваю.
— Гаразд. З чого почнемо?
Моргана верещить від захвату.