Страшна гроза шумить...

Викинути все

Викинути все, що в серці болить,
Те, що тягне вниз і не дає спокою.
Відпустити муки, що душу розривають,
І забути про все, що було колись важливо.

Викинути все, що вже не потрібно,
Те, що заважає рости і розквітати.
Покласти на плечі тягарі минулого,
І відчути, як знову серце заспіває.

Викинути все, що тримає на місці,
Те, що затримує кроки на шляху.
Відкрити двері нового початку,
І відчути, як душа знову оживає.

Викинути все, що не дає свободи,
Те, що затуманює розум і думки.
Почати з чистого аркуша життя,
І відчути, як душа знову засвітить.

Викинути все, що вже не має сенсу,
Те, що тримає в пастці і не дає рости.
Відкрити серце для нових почуттів,
І відчути, як душа знову кохає.

Викинути все, що вже не потрібно,
Те, що заважає бути щасливим.
Повірити в себе і свої сили,
І відчути, як життя знову оживає.

Тож викинь усе, що тягне вниз,
І відчуй, як легше стає на душі.
Почни з чистого аркуша життя,
І відчуй, як світло знову засяє.

Подобається

#1415 в Різне
#301 в Поезія
#1640 в Сучасна проза

Відредаговано: 17.02.2024