Страшна гроза шумить...

Двері

Двері, відкрийся, впусти мене,
У світ незвіданий, де немає меж.
Походжу я відважно, з душею вогненною,
Українською мовою, мовою моєю.

Переступаю поріг, відчуваю тепло,
За дверима чекає пригода, я знаю.
Серце б'ється швидше, а очі світяться,
Українською мовою, мовою моєю.

Двері, відкрийся, покажи мені світ,
Де кожен крок - це новий витвір мистецтва.
Зустріну я гори, ріки і моря,
Українською мовою, мовою моєю.

Пройду я лісами, де співають птахи,
Де квіти розквітають у кожній долині.
Піднімусь на вершину, де небо синє,
Українською мовою, мовою моєю.

Двері, відкрийся, впусти мене в світ,
Де кожен крок - це нова пригода.
Буду я відважним, не зупинюся,
Українською мовою, мовою моєю.

Так відчини двері, нехай вітер зустріне,
І понесе мене на крилах своїх.
Українською мовою, мовою моєю,
Походжу я відважно, з душею вогненною.

Подобається

#793 в Різне
#129 в Поезія
#1016 в Сучасна проза

Відредаговано: 17.02.2024