Вернувшись в аудиторію,нам розповіли, що до нас прибуде нова дівчинка, але мене це взагалі не хвилювало. Ці стурбовані погляди в мою сторону, мене бентежили. На мить мені здалось, що все помінялось. Дивне відчуття не покидало мене ще декілька днів.
Я жив з бабусею, яка і то робила, що пропадала у своєму кафе. Нікому ніколи було до мене діла, так ніби мене і не існувало. Думка про те, що щось відбулось після втрати свідомості, не покидала мене. Всі вихідні, я пролежав на дивані, дивився фільми, читав новини та ввечері сідав за конспекти.
У понеділок нас мали познайомити з новою однокурсницею. Все що я про неї знав, так це, що вона переїхала до нас з іншого далекого міста. Після вечері я не чекаючи на бабусю, ліг спати. Ніч була дуже довгою. Всі думки були про ту дівчинку. Хто вона? Як вона виглядає? Чим цікавиться? Саме головне чому я зациклив свою увагу на ній?
Нарешті понеділок. Це був для всіх звичайний день, але для мене, було дуже важливо побачити її. Перша пара... тишина. Почалась лекція, але дівчини я так і не побачив. Пройшов день, цікаво сталось, що вона не прибула. Вирішив запитати у викладача, але він, на жаль, нічого не розповів.
Так пройшов тиждень. В п'ятницю повинні були повідомити щось для всіх, але я не надавав цьому значення. Всі зібрались чекаючи оголошення.
"Дівчина про яку ви чули пропала, якщо хтось щось знає будем вдячні за допомогу"
Нам показали фотографію дівчини, вона була дуже симпатичною, з великими голубими очима, довгим білим прямим волоссям та з украсивою усмішкою.
Я зразу зрозумів, що я з нею буду зв'язаний чимось, та за будь якої ціни знайти її. Пішов до лікаря та пояснив йому свої наміри. Він був єдиним хто мене розумів та якось підтримував. Він прикриє мене перед викладачами, допоки я буду відсутній. Зателефонував свому найкращому другу, та пояснив про свої плани. На жаль в нього було багато клопоту з навчання, та допомогти не зможе. Мене здивувало що він був в курсі за дівчину яка пропала, та також стурбований.
Мені потрібно більше інформації про дівчинку, тому я побіг до викладачів за нею, на жаль все без успіху. По коридору в метушні, стояв він, мій найкращий друг, з папкою, в костюмі. Привітався, та дізнався що виявляється, що він буде переходити в наш навчальний заклад. Після напруженої розмови я вмомив його допомогти мені.
#3919 в Детектив/Трилер
#1386 в Детектив
#15394 в Любовні романи
#5728 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 23.06.2023