Погляд через Хвилі.

Вівторок. 10:00.
 

•Арія.

     Як завжди, зранку я прокинулася дуже швидко.Мені не хотілося бачити Дмитра, тому просто ходила кімнатою та чекала, коли він піде геть. Я чула шум на першому поверсі, а потім грюкнули вхідні двері. Я підбігла до вікна та виглянула в нього. Він стояв на вулиці й розмовляв з кимось телефоном. Потім він швидко попрямував до білого джипа, що вже стояв біля воріт. Хлопець сів усередину, усе ще тримаючи телефон біля вуха, а тоді нарешті виїхав з подвірʼя. От і чудово!

Спершу я зробила тренування, а потім приготувала собі сніданок. Мені було надто нудно, а ще не було нікого, кого б я могла подіставати. Вирішила зателефонувати Ренаті , але вона не відповідала на мої дзвінки. Мабуть, зайнята. Довелося шукати собі якусь розвагу. Я ввімкнула романтичну комедію на телевізорі та сіла на диван, дивлячись в екран. Фільм виявився доволі цікавим. Деякі моменти змусили мене сміятися, а в кінці я мало не заплакала. Весілля головних героїв було таке

щасливе та сповнене коханням, що це дуже

сильно зачепило мене. Я схлипнула декілька разів, а тоді вимкнула телевізор. Мою увагу привернув звук вхідного дзвінка.

-Рііі, привіт. Ви всі де???

-Привіт, сонце. Твій тато запропонував поїхати в місто і погуляти набережною.

-А мене чого не взяли???

-Ти так мило спала, ми вирішили тебе не турбувати.

-Ви в магазині будете?

-Да, щось потрібно???

-Да, купіть мені спф, будь ласка!!

-Окей, скинеш назву. Папа. Ми скоро будемо)

    Настрій у мене був прекрасним. Я швидко

почистила зуби, вмила обличчя та вдягнула спортивний комплект червоного кольору.

Мені подарували його після фотосесії. Це був красивий та дуже зручний топ і велосипедки.

Своє волосся завʼязала у високий пучок і, схопивши килимок для йоги, побігла на перший поверх. Дмитра не було в домі, тож я мало не танцювала на кухні від радості. Я набрала в пляшку води та кинула туди декілька шматочків лимона.

    Але коли вийшла на вулицю, то вся моя радість одразу зникла. Він стояв на доріжці біля воріт та направляв воду зі шланга на білий джип, який повністю був у піні. Я швидко оглянула хлопця з ніг до голови та зауважила, що він був без футболки. Діма стояв до мене спиною, тому не міг бачити, що я деякий час

розглядала його. Трохи знервовано

переступила з однієї ноги на іншу, а тоді все ж попрямувала до місця, яке вже давно обрала собі для тренування. Мені не подобалося, що він стояв так близько. На цьому подвірʼї стільки місця, але він вирішив помити свій автомобіль просто біля мене. До того ж хлопець чудово знав, у якому саме місці я

тренуюся.

   Я гордо підняла голову та мовчки пройшла повз нього. І чого це він сьогодні вдома? Я стала на траву та розстелила килимок, а тоді ввімкнула на телефоні відео з тренуванням.

Помітила, що він пройшовся довгим поглядом по моєму тілу. Мені хотілося сказати йому, щоб він не витріщався на мене, але я ж ніби ще ображаюся та не говорю з ним.

Вирішила проігнорувати його погляди й почала тренуватися. Після десяти хвилин занять уже відчула втому та добряче спітніла. Я зробила ковток води й повернула голову вбік. Дмитро  відверто спостерігав за мною і навіть не приховував цього. Я роздратовано закотила очі, але все ж продовжила тренуватися, зціпивши

зуби. Було важко, але я до останнього

трималася. Коли відео закінчилося, то полегшено видихнула і зробила декілька таких бажаних ковтків води. Мені було так жарко, що хотілося засунути голову в холодильник, або ще краще — у морозильну камеру. Коли моє дихання внормувалося я повільно попрямувала до Гордія, тримаючи в руках пляшку з водою.

Він подивився на мене з мовчазним запитанням: «Що тобі потрібно? Не біси мене!».

— Мені здалося, чи ти витріщався на мене? - спитала я, примруживши очі. — Чекай, не відповідай! Ти витріщався на мене. І це не

запитання. а ствердження.   Не хотілося втрачати можливість подивитися таке яскраве шоу, - відповів він, нахабно усміхнувшись. — А ти вже згадала про те, що вмієш розмовляти?

  Лише на декілька хвилин. Скоро знову

забуду. Ти ж цього й хочеш.

- Насправді я вже встиг скучити за твоїми

безтурботними розмовами.

— Та невже? А я думала, що вони тебе дратують

так само сильно, як і я.

— Ти справді дратуєш мене, але не завжди.

Наприклад, мені сподобалося дивитися, як ти тренуєшся. Це так... Сексуально? - сказав

Гордій, піднявши одну брову.

Я засміялася і похитала головою. Та він просто-таки знущається з мене! На його обличчі знову зʼявилася нахабна посмішка. Вона страшенно нервувала мене, і мені хотілося заїхати чимось по його фізіономії.

— Ти дуже сильно загорівся лише від мого тренування, — заговорила я і підійшла ближче до нього. — Здивована, що твоє тіло так реагує на звичайні махи ногами та випади. Ніколи раніше не думала, що чоловіки можуть заводитися, дивлячись на такі речі. Це навіть трохи лякає. Думаю, що тобі треба остудитися.

   Я підняла пляшку з водою та вилила її йому на голову. Краплі повільно стікали по його обличчі та грудях. Я закусила губу, стримуючись, щоб не засміятися. Декілька шматочків лимона впали на його голову. Діма здивовано відкрив рота. Мабуть, він не очікував, що я зроблю це. Хлопець підняв свою руку до волосся та забрав звідти лимон.

-Ох, даремно ти це, Арі! Даремно!

-І що ти мені зробиш? - кинула виклик я та склала руки на грудях.

   Я повернула голову в бік басейну. Він може

мене скинути в нього, але там тепла вода, то я б навіть була не проти. На інше йому точно фантазії не вистачить. Та я незчулася, як струмінь холодної води вдарив мені просто в обличчя. Я закричала від різкого холоду та затремтіла. Крізь шум води чула голосний сміх.

- Перестань! - закричала я та почала бігти в інший бік від Гордія.

   Він біг за мною, тягнучи за собою шланг.