Ціна забутої обітниці

Глава клану Тихої Зірки повернувся до столу переговорів. Він кілька секунд мовчав, а потім перевів погляд на Фень Хуаня, командира богів.
- Пам'ятаєте, що ми запізнилися в перший день перемовин? - запитав він.
Фень Хуань повільно підняв брову й прокрутив срібний перстень на пальці.
- Пам'ятаю. Але чому?
- Коли ми вже майже дійшли до воріт, мені здалося, що я побачив старий знак.
- Який знак? - запитав Шень Юй.
- Знак Тихої Зірки. Той, який зник багато років тому. Я підійшов ближче... і наступної миті ми немов провалилися крізь землю. А коли отямилися - вже минуло кілька годин.
Фень Хуань перестав крутити перстень.
- Вам не здається, що це могло бути заговір?
- Все можливо, - відповів глава. - Але щось мене бентежить.
- Що саме? - запитала його дочка.
Він подивився на неї.
- Те, що про це знали одиниці. Є шанс перевірити, що сталося. Але мені потрібна ваша допомога.
- Яка? - запитав Шень Юй.
Глава клану зробив глибокий вдих.
- Кров дракона, кров цербера, кров бога... і обітниця нашого клану.
Присутні переглянулися.
- Ми готові, - пролунало майже одночасно.
- Добре, - тихо відповів глава. - Я готовий.
Його дочка раптом напружилася.
Вона не знала чому, але серце стислося від тривоги.
- Тату...
Він повернувся до неї.
- Що б не сталося, головне - пам'ятай, доцю... я все одно тебе люблю.
- Тату, ні...
Та було вже пізно.
Над столом спалахнуло світло.
У повітрі почав формуватися портал. Стародавні символи один за одним з'являлися навколо нього.
А в самому центрі проступив знак Тихої Зірки.
- Це воно... - прошепотів Лунь Шен.
Усі зрозуміли: вони знайшли відповідь.
Але ціна виявилася страшнішою, ніж вони очікували.
Глава клану здригнувся.
Його тіло почало розчинятися у світлі.
- Тату! - закричала дочка.
Вона кинулася до нього, але він лише встиг усміхнутися.
- Не бійся...
Наступної миті його постать розсипалася на попіл.
Попіл повільно опустився на кам'яну підлогу.
Дочка впала навколішки.
- Ні...
Ніхто не сказав жодного слова.
Портал продовжував світитися.
І саме через його відкриття перед присутніми почала розгортатися картина минулого.
Вони побачили зрадника Тихої Зірки.
Він прагнув влади й шукав спосіб отримати силу, яка була заборонена навіть для хранителів клану.
Саме тому він звернувся до забороненого знання.
Та одного дня хтось помітив, що щось не так.
Зрадника взяли під варту.
Згодом відкрилася вся правда.
Усі дивилися на видіння, не вірячи власним очам.
- Невже... він? - прошепотів Шень Юй.
Для всіх цей чоловік був тим, кому довіряли найбільше.
А тепер вони дізналися, що саме він став причиною трагедії, яку клан приховував століттями.
Видіння змінилося.
Головні хранителі клану прийняли рішення змінити його долю.
А поруч із ними з'явився старий жрець.
- Ви можете змінити шлях Тихої Зірки, - промовив він. - Але кожна прихована таємниця має свою ціну.
Його голос став гучнішим:
- Після сотень років смутку настане час повернення сил. Але разом із ними прийде більша відповідальність.
Портал почав згасати.
Дочка глави клану підняла голову.
Її обличчя було в сльозах.
Фень Хуань тихо промовив:
- Отже... все правда.
Шень Юй подивився на попіл, що залишився від глави клану.
- На жаль, так.
А дочка стиснула в руці маленьку частину його одягу, що залишилася після перетворення.
Тепер вона знала одне:
її батько віддав себе, щоб правда нарешті вийшла назовні.
І разом із його смертю почалося повернення того, що століттями вважалося втраченим.