Всі були одягнені у вечірнє вбрання. А дідусь у схожий костюм, як у Річарда. Як ніяк він голова сім'ї та господар сьогоднішнього вечора.
Коли ми підійшли до мене, одразу підбігли дівчатка. Оскільки гості тільки почали прибувати, ми мали деякий час, щоб поговорити.
— Привіт, — сказала я подругам.
— Привіт, — відповіли вони майже одночасно.
— Прекрасно виглядаєте, — усміхнулася я їм.
— Спасибі, — сказала Глорія, — ви теж чудово виглядаєте.
— Так, — підтвердила Джесс, — як справжня пара.
— Дякую, — трохи зніяковівши відповіла я, — Річард наполягав на тому, щоб убрання було в одному стилі.
— І це правильно, — продовжила Глорія, — щоб усі повірили, що ви пара і заручені, вам сьогодні й далі на людях треба бути якомога частіше разом.
Ми поговорили ще деякий час, а потім до нас підійшов дідусь та Річард.
— Готова? — звернувся до мене дідусь.
— Напевно, — трохи впевнено відповіла я.
— Дівчата вам краще підійти до Міранди та Сабріни, — сказав він уже Глорії та Джесс, — вони стоять у першому ряду.
— Добре, — відповіла Глорія.
— Удачі вам, — сказала Джесс, звертаючись до нас із Річардом.
—Дякую, — відповів хлопець.
І дівчатка пішли. Дідусь вийшов на невеликий подіум і почав свою промову. Я від хвилювання не помітила, як вчепилась у руку хлопця. Він помітивши це поклав свою вільну руку поверх моїх заспокоюючи.
— Нічого не бійся, — сказав він, — ми вийдемо разом і тобі зараз не треба нічого говорити. Сьогодні твій день.
— Спасибі, — відповіла я йому, — а як же оголошення про заручини?
— Це ми скажемо сьогодні, але трохи пізніше.
І тут я почула слова дідусеві про мене.
— Пора, — сказав Річард і одразу посміхнувся.
Я наслідувала його прикладу. І ми піднялися на подіум до дідуся. До мене одразу підбігли фотографи з преси та почали робити знімки. Зробивши на їхню думку достатню кількість фотографій, вони відійшли і дідусь оголосив про початок свята.
Усі почали розступатися утворюючи коло із місцем для танців. Перший танець я мала танцювати з дідусем. На моє щастя та радість це був вальс. Протанцювавши трохи з Георгієм до нас підійшов Річард, і я почала танцювати з ним. Дідусь запросив бабусю, якийсь чоловік запросив мою маму. А потім підтяглися й решта парі. Потім ми зупинилися і відійшли трохи відпочити. Вийшли на невеликий балкончик подихати свіжим повітрям. Надворі вже почало темніти і з'являлися перші зірки. За танцями я не помітила, як минуло піввечора.
— Підемо, — сказав Річард, — треба оголосити про наші заручини.
— Ходімо.
Цього разу я залишилася внизу, доки хлопець говорив невелику промову. Потім він покликав мене, і я піднялася до нього. І знову спалахи фотокамер. Танцювала цього разу з Річардом.
Пізніше до нас підійшли мама, бабуся та дівчата.
— Ми підемо відпочивати, — сказала мама.
— Вечір скоро закінчиться, — почала бабуся, — тож якщо хочете, то ви теж можете йти.
— Ми трохи пізніше піднімемося, — сказав Річард.
— Добре, — відповіла мама, — доброї ночі.
— Доброї ночі, — відповіла я всім. А потім обернулася до хлопця і запитливо подивилася.
— Не бійся, з тобою нічого не станеться, — посміхнувшись, відповів він, — ми трохи прогуляємося в саду, а потім підемо відпочивати.
— Добре, — сказала я і взяла хлопця під руку, яку він запропонував.
— Як тобі твій перший бал? — спитав хлопець через кілька хвилин.
— Трохи втомилася, — чесно відповіла я.
— Це лише початок, — з усмішкою відповів він, — я хотів би запросити тебе завтра на прогулянку містом.
— З задоволенням, — відповіла я, — це для публіки чи просто відпочити?
— Просто відпочити. Я покажу тобі свої улюблені місця. А за тиждень ми зможемо пройти до Академії, а там і до бібліотеки.
— Добре, — відповіла я.
Ще трохи прогулявшись ми піднялися нагору. Річард провів до моєї кімнати і став навпроти.
— Дякую за прогулянку, — сказала я, — до завтра.
— І тобі дякую, що пішла зі мною, — відповів він, а потім підійшов ближче і поцілував у щоку, — доброї ночі.
— Доброї ночі, — відповіла я і швидко зайшла до своєї кімнати.
Зачинивши двері я сперлася на неї спиною і про себе посміхнулася.
Відредаговано: 24.10.2024