***

 В одному місті, яке зараз навіть не зображують на картах, жила-була дівчина. Вона жила в прекрасному палаці, у неї були прекрасні сукні, бали, кавалери і зовсім не прекрасне життя. Здавалося б, чому? У неї є все чого забажає душа, але замість балу і вистави вона сиділа в простій сукні, в простій бібліотеці з дворовим котом. Вона була б рада народитися селянкою, де-небудь далеко-далеко від палацу, але доля розсудила інакше. Доля... Хм, іще та панянка. 
 Так ось, чому ж вона не була щасливою, навіть коли сиділа в бібліотеці? Чесно кажучи, я не знаю точної відповіді на це запитання, але думаю, це із-за того, що батьки зовсім її не любили, а придворні дами заздрили і з мовчаливого дозволу короля з королевою робили всі капості, що їм заманеться. Уявіть, наскільки небезпечна купа заздрісних жінок. О-о ваша уява не придумає й половини... Чутки і інтриги зробили свою справу і у всьому королівстві вважали, що принцеса ( як ви зрозуміли ця дівчина була принцесою) чудна і явно має проблеми з головою.
  Нажаль, принцеса була романтичною особою, яка начиталась книжок, і довго в такому середовищі вона не витримала. А відлік почався з наступного....

  -- Ваше Високосте! Вам пора вставати!- з цим криком з принцеси безцеремонно стягнули ковдру.
 -- Сьогодні особливий день! Ви вперше побачите нареченого!- з ледь помітною злорадністю продовжила одна із фрейлен королеви.
 --Говорять, він надзвичайно красивий,- говорячи це дами проказливо переглянулися. Вони придумали геніальний спосіб зібсувати життя принцесі.
 --Офіціально ви побачите його лише завтра, але якщо хочете, то ми допоможемо побачити його сьогодні.
 -- О, я з радістю подивилася б на свого нареченого!-на миловидному лиці з'явився щирий захват.
 Зі смішками і перешіптуванням невелика група підійшла до саду при палаці. На їхню радість там було дуже зручно непомітно ховатися і вони влаштувалися, щоб побачити принца. І ось цей важливий момент настав, в сад зайшов король зі своєю свитою і ПРИНЦ. В той момент принцесі здалося, що час немов завмер, принц був саме такий, як вона його уявляла, читаючи книги. Біляве волосся, висока постать, пурпуровий плащ, який ледь помітно розвіювався він був прекрасним. Вражену принцесу непомітно вивели з саду, щоб ніхто не знав, що вони там були. 
 В той день принцеса забула і про бібліотеку, і про свого кота. Вона не могла вишивати, читати і навіть всидіти на місті. Вона мріяла, мріяла, мріяла. Мріяла, що він забере її з замку і буде захищати від всього поганого, мріяла, що він закохається в неї як тільки побаче. Вона встигла придумати, яку сукню на весілля вона хоче і що подарує йому на день народження. Принцеса закохалася. Всю ніч вона так і не змогла заплющити очі і, коли фрейлени прийшли її будити, вони побачили, що принцеса в роздумах стоїть навпроти суконь. Принцеса одягнула свою найкращу сукню і з радістю пішла на зустріч своєму коханню.
  В залі для підписання договору між королівствами було надзвичайно світло завдяки високим вікнам іще там були доволі-таки сильні протяги із-за цих вікон. Всі чекали лише принцесу і ось вона зайшла в зал. Сонце вигідно освітлювало її  волосся із-за чого здавалося, що вона ангел, який спустився з небес. Принц, який до цього про щось розмовляв з королем повернувся в сторону принцеси і на секунду завмер, після чого зморщив ніс і тонким, високим голосом високомірно заявив:
 --Якщо ви хочете, щоб я погодився взяти за дружину цю страхолюдину, то придане доведеться збільшити.
 Фрейлени за спиною принцеси розсміялися, королева підтримала їх сміх, а в цей час король торгувався з принцом.
 Знаєте, як ламається душа? Ось так вона зламалася в принцеси, по-крайній мірі так думала вона. Щось відбувалося навколо, але вона абсолютно не реагувала. У всіх рожеві окуляри злітають по-різному, у принцеси це трапилось так. Вона раптом зрозуміла, що весь цей час придворні над нею сміялися, батьки не заступалися, а в книгах написано точно не про неї. 
 Нуль. Відлік закінчився.

  Наступного дня фрейлени були виставлені принцесою в коридор, а ще через 3 години з покоїв вийшла принцеса з книжкою в руках і дворовим котом на плечі. Вона демонстративно пройшла через весь і палац і замкнулася в бібліотеці. Лише час від часу принцеса відкривала двері, щоб забрати у їжу. Не вийшла вона звідти і ввечері, принцеса читала закони. Вона промуштрувала всі книги, які лише знайшла. Наступного дня принцеса заявила, що їй потрібні нові сукні і змусила швачок працювати 14 годин поспіль. Третього дня принцеса змусила короля з королевою і принца зібратися для обговорення пунктів про вкладення шлюбного договору, де заявила, що вона має право вето, яке прописано королем Леонардом 14 , і відмовляється виходити заміж за вискочку з сусіднього королівства.
  Принц образився і оголосив війну, принцеса згадала всі слова, які не мала знати і розповіла принцу, куди він може її запихнути. Після того, як принц терміново повернувся додому, принцеса запропонувала батькам ввести її в справи королівства. Король відмовив, принцеса мило повідомила, що в чаю, який він випив був яд. Так швидко в склад совітників ще нікого не приймали. Отримавши папер про підтвердження можливості приймати участь в керуванні країни, принцеси якби між іншим сказала, що в неї, нажаль, ще немає таких зв'язків, щоб дістати яд, але доповнила, що обов'язково знайде, після чого абсолютно спокійно покинула зал.

  У неї ще буде heppy end, а поки що це казка про те, що не варто знущатися над принцесами.