30 глава.

Спершу Елар не розумів, де опинився, а потім вирішив з’ясувати все з Деймаром. Вийшовши з кімнати, пішов далі по коридору. Зустрів молоду прислужницю, яка через свою магічну слабкість була дуже схожа на людину. Світлий злякав бідолашну. За горлавши ім'я знайомого демона. Поплівся далі коридором. Дійшовши до високих дверей відкривши їх та...
— Деймаре! — вигукнув Елар, увійшовши до церемоніальної зали. — Де ти, чорт без рогів?!
Та, на жаль для Кая, його сплутали з Деймаром. Елар схопив змія за горловину сорочки и почав трясти.

За цим спостерігали принцеса демонів, Роза. Розсердившись, що не почув відповіді. Елар активував залишки своєї магії. Як тільки магія почала рухатися тілом Елара, Кай всередині біля сердця світлого помітив щось дивне. На інстинктах він обернувся змією, схопив хвостом Елара, але не врахував віддачу магії.
На шум підбігли Міла з призначеною принцесою помічниця. Сіанна покликала за небожем свою помічницю.
— Що відбувається? — запитала схвильована Міла.
— Якби я знала! — трохи емоційно відповіла Роза.
— Ти ж слухача, — трохи тихіше промовила Міла.
Роза здивовано повільно повернула голову до Міли. В очах Рози було видно страх, змішаний із болем.
— Ти згадала…
У відповідь Міла лише усміхнулася.
— Міло… я… прости…
— Пробачу, якщо витягнеш назад із заднього проходу цього хвостатого.
Величезна змія сіпнулась. Роза усміхнулася:
— Номер п’ять. Погнали!
Кай різко змінює облік на людський, і в той же момент опиняється обличчям до обличчя навпроти Міли. А Роза швидко кастує закляття спокою. Мить і магія тонкою ниткою попрямувала до Елара. З кожною хвилиною світлий заспокоювався. І знову двері зали відчинилися.