26 глава. Правда або вигадка.

— М-м, приємно чути, але…
— Розо. Ми це виправимо, — усміхнувся він. — Що потрібно робити? — перевів погляд на Джину.
Зняття прокляття Сетхіса — Білого Змія — тривало довше, ніж вони очікували. Магія впліталася в магію, обережно витягуючи з Рози залишки чужорідної сили, що гніздилася в її тілі. Закляття розгорталися шар за шаром, ніби знімали стару, в’їдливу павутину.
Зрештою прокляття було зламане. З Розою загалом усе було гаразд, але магічно вона була повністю виснажена.
Справившись із прокляттям, трійця покинула зруйновану їдальню. Як і було обіцяно, незвані гості мали сьогодні залишити територію Наарі.
Та перед відходом Лісея та Сетхіс запросили їх до приймальної зали на коротку розмову.
— Що ж, — почав Сетхіс, — Лісея розповіла мені, що ви уклали невеличку угоду. Тож почнемо з простішого. Світлий… На жаль, точно сказати не можемо. Захисна магічна оболонка ще діє, тому пробачте.
Він зробив паузу, а тоді продовжив:
— Ті, хто йде за вами, — я б не сказав, що вони слабкі. Швидше — значно досвідченіші, — уважно подивився на Розу.
— Чого вони хочуть? — запитала вона.
Сетхіс перевів погляд на Мілу.
— Дитино, ви вдвох — ключ до руйнування їхніх планів. Тож їм вигідніше позбутися когось із вас.
— Позбутися когось із нас?! — вибухнула Міла.
— Так. Вони прагнуть повторення трагедії десятирічної давнини. Чи не так, Джино?
Демониця здригнулася й зблідла, мов полотно.
— Щодо розлому, тут усе просто — принаймні на словах, — продовжив Сетхіс. — Поясню. Близько тридцяти, можливо трохи більше років тому магічний фон нашого світу почав змінюватися. Через шість років він почав коливатися час від часу. Спочатку це було майже непомітно, але згодом — можливо за рік — стався великий магічний вибух із надзвичайно потужним фоном.
Королі трьох, на той момент об’єднаних королівств, зібрали досвідчених магів і вирушили до центру проблеми. Та там вони зустріли лише двох дивно вдягнених жінок. Один із королів згодом одружився з однією з них…
— Що було далі? — нетерпляче запитала Роза.
— А далі, десять років тому, її вбили. Пішла чутка, що саме цим жінкам було посильно закрити перехідний тунель до іншого світу.
— Але це неправда! — не витримала Джина. — На таке не те що сил не вистачить — це ж самогубство!
— Я б не сказав, що це неможливо, — спокійно відповів Сетхіс.
— Що ти маєш на увазі? — демониця нахилилася вперед.
Змій єхидно всміхнувся.
— Ці дівчата, коли прибули сюди… вони принесли із собою щось?
Він примружив очі, дивлячись просто Джині в погляд.
— Я розповів вам історію. Вірити в неї чи ні — вирішувати вам.

—Так ви росповіли історію, але ...– почала трохи обурюватися Роза.

—Дитино, ти вже мала справу з Наарі. У вашій з Лісею домовленості не має чітких кордонів. Тому я сам можу вибрати, що розказати. На разі вона  завершина.