Вовчик

   У наш час дівчата люблять лише гроші. Вони не можуть без них. Планують одружитися з успішним бізнесменом. Та все життя жити не в коханні, а в грошах. І ця історія теж пов'язана із такими дівчатами. 

Одинадцятий клас, випускники!

 У цьому класі майже всі діти були "мажорами". Тільки Володя був бідний, у нього мати хворіла, а батько був чудовий. Він хотів для сина всього найкращого. Ходив на роботу вдень і вночі, але щонеділі вони були разом.

   Володя хоч і бідний але дуже красивий та розумний. Проте дівчата все одно цуралися його. Юлі він сподобався таким, як є. Вона дружила з ним і сиділа за однією партою. Їхня дружба згодом переросла в кохання. Але батьки Юлі були проти, навіть їхньої дружби. Вони думали, що донечці потрібен найкращий. Батьки стежили за кожним її кроком. І саме через батьків вона перестала спілкуватися з хлопцем. Володя зрозумів її та не ображався. Вона сумувала і плакала за ним, але... що поробиш така доля, у неї була.

  Він вчився, збирав кошти ще з дитинства, щоб вступити до гарного закладу. Володя теж сумував за нею, бо любив і мабуть по-справжньому. Після закінчення школи він вступив до досить гарного закладу. А її батьки відправили до Англії.

 Минуло десять років.

   Володя став досить відомим програмістом. А Юля була відома актриса. Яку, на жаль, спонукало горе. 

  Молодий хлопець відпочивав в Англії. Дивлячись телевізор він почув про важкий стан Юлі, котру досі любив. Він одразу вирушив до лікарні. Вона не хотіла йому дзвонити через те, що досі докоряла себе за той вчинок. Який можна було назвати зрадою. У Володі більше не було рідних і він вирішив пожертвувати собою. Він попросив лікаря, щоб коли вона запитає хто цей чоловік? Він просто відповів - Вовчик.

   Операція пересадки серця пройшла успішно. І коли Юля прийшла до тями, вона запитала - Хто ця людина? А лікар відповів одним словом – Вовчик. Вона розплакалася, тому що згадала як в одинадцятому класі вона сказала Володі – “Я тебе називатиму "вовчик", який сам по собі живе в цьому лісі." Потім лікар передав їй коротку записку від хлопця. І вона зі сльозами на очах читала цю її, яку тримала тремтячими руками: "Тепер я буду завжди з тобою, у твоїх грудях. Тому живи і радуйся кожному дню" Прочитала, трішки посміхнулася і пообіцяла, що житиме заради нього...