Світланка, маршрутка та магія.

"Ніщо не зближує незнайомих людей так, як маршрутка в годинну пік. Вчора Світланці випало "щастя" їхати саме в таку лиху годину. Одразу скажу, що в переповнених маршрутках вона їздила і не раз, але щоб так, то ніколи.
Спершу повз неї і ще декількох таких щасливців, проїхало три вщент заповнених маршрутки і їм тільки й залишилось, що проводжати їх сумними поглядами. З кожною хвилиною, їх ставало все більше, напруження зростало, люди придивлялись друг до друга, оцінюючи конкурента, на місце в довгоочікуваній маршрутці.
І ось щастя - їде вона, виблискуючи своєю табличкою з таким бажаним номером 73 і різноманітними частинами тіла притиснутих до вікон та дверей пасажирів. Але вони, ті що чекали на неї так довго, стиснувши сумки, руки і одну палицю, кинулись на штурм.. То була епічна битва, в якій Світланка зайняла почесне місце на.. плечі незнайомої дівчини, що стояла нижче на сходинку. Об'ємній сумці дівчини пощастило більше, вона зручно вмістилась на колінах незнайомого хлопця. Так і їхали до наступної зупинки, а ось тут з'являється магія маршруток..
Ви помічали, що в здавалось би, вщент заповнену маршрутку раптом втискується ще з десяток людей, це точно просторова магія. Ось завдяки цій магії, Світланку з її сумкою, пропхали до середини салону де притиснули, до того ж дуже міцно, до зовсім незнайомого чоловіка. І все б нічого, але її руки, що міцно тримали сумку, також притисли і також дуже міцно до.. ДУПИ цього незнайомого чоловіка. Світланка мужньо стояла, тримаючись тільки за сумку, бо поворухнутись не може і в голові думка: "Дякую, тобі Боженько, що він стоїть до мене спиною, а не обличчям, бо то був би і гріх, і сміх." І ви думаєте, то все? Ні! Тут знову вступає в дію магія, цього разу - води. Тільки так, можна пояснити те, що за вікном чарівної маршрутки світить сонце, а на них з цим незнайомцем зі стелі, почало крапати. Кап, кап, кап...чоловік не витримує і одягає капюшон.
Через 10 хвилин поїздки, Світланка нарешті покинула нутро цієї диво-істоти, що в народі іменують "маршрутка", вдихнула свіжого повітря і подумала: "Ніщо не зближає незнайомих людей так, як маршрутка в годину пік".