Частина 11

Про Олену, Кирила та Оксану читайте частину №7

Слідчий Нестерук сидить за столом, заставленим документами, попільничкою та чашками з-під☕ кави. Напроти нього — капітан Телеснюк і я. На столі лежать протоколи, 📜акти експертизи та банківські виписки. Атмосфера напружена, але відчувається, що правда вже близько.

—Слухайте уважно, панове. Ось уся схема, яку ми розкрили.—почав Нестерук, розкладаючи📰 документи

—Давай, Нестерук, викладай.—заохочує слідчого Телеснюк

—Олексій Семенович, його заступники, серед яких Данило, та попередній директор дитячого центру придумали хитру схему. Вони відкрили рахунок💶 у банку на дитячий центр.

—На дитячий центр?—перепитав я.

—Точно.—кивнув Нестерук.—Переказували туди частину прибутку фірми Олексія Семеновича під виглядом доброчинних внесків. Таким чином ухилялися від податків.

—Класика. Ховаєш гроші 💶під благодійність—всміхнувся Телеснюк.

—Потім вони знімали ці гроші💶 з рахунку. Періодично, щоб не викликати підозр. Рахунок не входив у всі звіти дитячого центру, тому схема довго працювала.—продовжив слідчий.

—Але щось пішло не так?—запитав я

—Попередній директор попався.—кивнув Нестерук.— Бухгалтерія майже всім складом перевелася на інше місце роботи, щоб замести сліди і не відповідати за ті махінації, які проводив їхній начальник..

—І залишили гарячу картоплю новій директорці?—іронічно запитав капітан

—Саме так. —усміхнувся слідчий Нестерук—Анелі Сергіївні, 29 років, фактично дівчинці, дісталася посада. Вони й її намагалися замарати.

—Як🐂 саме?—спитав я.

—Спочатку пов'язаний з ними чиновник приходив, просив підписати📜 документи. Хотіли підставити, щоб потім шантажувати. Але Анеля не підписала.—відповів мені Нестерук.

—Розумна. Не піддалася—похвалив Телеснюк.

—Тоді Олексій Семенович пішов далі. Під час чергового «доброчинного внеску» його люди просто підробили підпис Анелі. Це збіглося з періодом сплати податків, тому вони поспішали зняти гроші.—продовжив Нестерук.

—А банк?—зацікавився я.

—Банк — окрема історія.—нахмурився слідчий.— Відділення підозріле, податкова і ми зараз його перевіряємо. Схоже, там не одні вони податки ховали.

—Ціла зграя шахраїв!—розсміявся Телеснюк.

—Для зберігання готівки💷 вони обладнали кімнату в бізнес-центрі. І, уявіть, за хабар оформили її як секретний об’єкт.—усміхнувся слідчий.

—Секретний об’єкт? Для💷 готівки?—уточнив Телеснюк.

—Так.—кивнув Нестерук.— Гроші знімали, клали в сейф. І тут з’явилася Аліна Давиглина.

—Наша «ескортниця»?—всміхнувся Телеснюк

—Ага.—розсміявся Нестерук.— Вона підслухала розмову Олексія з його заступником, коли прибирала. І вирішила повернути гроші💷 дітям.

—На очах у охоронців!—всміхнувся Телеснюк.

—Охоронці розслабилися, думали, вона з агенції. Аліна зіграла роль, забрала гроші💷 з сейфа і повернула їх у центр дитячої творчості.—відповів Нестерук.

—Хитро! А що з іншими коштами?—запитав капітан.

—Частина грошей💷 пішла в інше місце, теж через підроблений підпис. Але ми їх відстежили, зараз повертаємо на рахунок центру.—відповів слідчий.

—І що, фірма Олени Федорівни тепер у грі?—спитав капітан

—«Техносвіт» хоче використати ці гроші для нових проєктів дитячого центру. Олена Федорівна вже планує.—відповів я.

—А Аліна? Героїня, а її судитимуть?—зітхнув Телеснюк

—На жаль, так.—зітхнув і Нестерук.— Вона порушила закон, хоч і заради дітей. Але ми клопотатимемо про пом’якшення.

—Я її витягну. Вона не злочинниця, а Олексій і Данило — ті ще шахраї.—упевнено заявив я.

—Олексій, Данило, його син  та решта отримають по повній. Свідчення охоронців, підроблені підписи, незаконна зброя — усе задокументовано.—втішив Нестерук.

—Похвально. Правохоронцям дякують, так?—спитав капітан.

—Анеля Сергіївна дякувала.—кивнув Нестерук— І Олена Федорівна. Кажуть, без нас би не впоралися.

—А Аліна — молодець. Ризикувала заради дітей.—зітхнув я.

—Правда. Хоч і шокером махала, як🐂 бійці марвела.—всміхнувся Нестерук

—Оце я б подивився!—розсміявся Телеснюк.

—Ми її витягнемо. А Олексія Семеновича та його банду притиснемо.—заявив я.

—Уже притискаємо. Справа на контролі в СБУ. Скоро все закінчиться.—підтримав мене Нестерук.

—За справедливість!—підняв чашку кави ☕Телеснюк.

—І за Аліну.—додав я.

—За всіх, хто бореться за правду.—підняв чашку☕Нестерук

Отакий у нас вийшов тост.

Авто🚘 Олени Федорівни м’яко гойдалося на нерівностях траси, коли вони в’їжджали в місто. За кермом — Кирило Васильович, його руки впевнено лежали на кермі, очі час від часу поглядали в дзеркало заднього виду, перевіряючи, чи не відстає Оксана у своєму🚘 «Мерседесі». Соню на цей час вони віддали в цілодобовий дитсадок. Олена сиділа поруч, тримаючи на колінах теку📁 з документами, а Оксана, що їхала позаду, вже надсилала повідомлення — план дозрівав у її голові, як добре🍷 вино.